В Енергоатомі бояться наглядової ради та звільнення неефективного менеджменту - експерт
Київ • УНН
КИЇВ. 3 листопада. УНН. Збиток Енергоатому за 9 місяців 2020 року досяг понад 5 млрд грн на тлі 1 млрд грн прибутку в минулому році. Міненерго запустило в держкомпанії процес призначення Наглядової ради, але Енергоатом всіляко противиться, аж до погроз пікетами. Причиною протистояння експерти називають боязнь нинішнього менеджменту Енергоатому розкрити свою фіндіяльність, повідомляє УНН.
"Злякалися, що Наглядова рада негайно звільнить "ефективних менеджерів", які довели компанію до збитків в 5,3 млрд грн, завалили графік ремонтів на АЕС перед зимою, хоча зараз, в умовах, коли ВДЕ виробляють менше, можна було б наростити виробництво електроенергії. А три енергоблоки на ЗАЕС стоять, хоч мали б працювати... Ну, і торгує електроенергією нова команда досі по мутних схемах в збиток компанії", - коментує ситуацію експерт в атомній сфері Ольга Кошарна.
Вона закликає колектив Енергоатому не підігрувати очільнику профспілки Олексію Личу, який солідарний з нинішнім керівництвом Енергоатому. Лич же своєю чергою вважає, що збитки в 5,3 млрд грн - це нормальний розвиток Енергоатому, і керівництво держкомпанії тут ні при чому.
"Якщо побачу їхню негативну роль у цих процесах, їх доля буде аналогічною. Сьогодні у мене немає протиріч щодо розвитку Компанії і трудових колективів", - зазначив Лич у себе в FB, відповідаючи на коментарі користувачів мережі.
Останні дорікають нинішньому менеджменту Енергоатому в роздутих адмінвитратах, зокрема вказують нібито на наявність "мертвих душ", яким незаконно нараховується зарплата.
УНН раніше повідомляв, що за час карантину керівництво Енергоатому отримувало високі премії і зарплати, які досягали 300 тис. грн. Але це не єдиний фактор, який міг вплинути на різку збитковість Енергоатому. Серед причин також називаються "злив" грошей на тендерах і продаж електроенергії нижче собівартості на догоду великому бізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збитковість Енергоатому збіглася зі збільшенням адміністративних розтрат
У 2016 році Верховна Рада підготувала законодавство для запровадження корпоративного управління держпідприємствами, серед яких і Енергоатом. Указом Президента Володимира Зеленського від 2019 року визначено невідкладні заходи для корпоратизації таких держкомпаній. У 2020 році Міненерго затвердило новий статут Енергоатому, який передбачає створення наглядової ради, а наприкінці жовтня - оголосило конкурсний відбір.
Енергоатом же наполягає на тому, що Наглядова рада має з'явитися в Енергоатомі лише після завершення процесу корпоратизації, а це більш тривалий процес. Як пояснили в Міненерго, для корпоратизації Енергоатому необхідні зміни в законодавство для гарантій збереження 100% акцій Енергоатому за державою, а також жорсткі обмеження щодо відчуження майна, що належить до ядерних установок та ядерних матеріалів. Таким чином, менеджмент Енергоатому, схоже, має намір відтягнути час появи спостерігачів, яким необхідний буде доступ до фінансових показників держкомпанії.
Раніше повідомлялося, що Енергоатом блокував перевірку Національного агентства з питань запобігання корупції, не пустивши тих, хто прийшов з перевіркою, на держпідприємство.
"З огляду на це, вважаємо, що на підприємстві мають місце системні порушення в організації роботи щодо запобігання корупції. Прояви цих порушень можуть впливати на інтереси 35 тисяч працівників цього підприємства і безпеку всієї галузі атомної енергетики", - коментував тоді голова НАЗК Олександр Новіков.
Також УНН повідомляв, що Енергоатом планує укласти з росіянами договір на добудову Хмельницької АЕС з бюджетом в 73 млрд грн.
