У Раді Європи проаналізують виконання Україною низки постанов ЄСПЛ

Так, на засіданні йтиметься про три судові рішення у справах ЄСПЛ проти України. Зокрема, про виконання постанови у справі "М.Р. и Д.Р. проти України" (№63551/13).

Так, заявники, М.Р. і Д.Р., батько і син, народилися у 1958 і 2004 роках відповідно. М.Р. - громадянин Чехії, який проживає у Празі. Справа стосувалася викрадення Д.Р. його українською матір'ю після розлучення його батьків у 2007 році.

У жовтні 2009 року М.Р. подав до суду в Україні проти колишньої дружини про повернення сина. У липні 2010 року українські суди постановили повернути дитину батькові у Чехію, однак, ця постанова досі не виконана. Більше того, повідомляється, що українські суди з тих пір постановили, що в інтересах дитини - продовжувати жити з матір'ю, з огляду на, що дитина "добре адаптувався до життя в Україні".

Тим часом, чеська влада надали М.Р. одноосібну опіку над його сином.

В ЄСПЛ зобов'язали Україну виплатити громадянинові Чехії компенсацію у розмірі 8000 євро за моральну шкоду і 1526 євро судових витрат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄСПЛ став на сторону України у справі про невиплату пенсій на окупованих територіях.

Також у Раді Європи розглянуть справу "Швець проти України" (№22208/17).

Заявник по батьківській лінії є дідусем В., яка народилася у 2011 році і проживала у місті Києві до розлучення батьків у кінці 2014 року. Після звернення заявника і батька В. вони з'ясували, що В. і її мати (Д.) переїхали у Херсон. Спроби заявника побачитися з В. у Херсоні були безуспішними.

23 червня 2015 року заявник звернувся до Святошинського районного суду Києва, вимагаючи зобов'язати Д. надати йому доступ до онуки В. і негайно повернути її у місто Київ. Заявник також клопотав про встановлення судом графіка регулярних побачень з онукою у Києві.

18 квітня 2016 року суд задовольнив позов частково. Він встановив, що заявник мав право спілкуватися зі своєю онукою і брати участь у її вихованні, а мати дитини не могла перешкоджати йому у здійсненні цього права. Він також зазначив, що у січні 2016 року суд, що розглядав спір між батьками про місце проживання В., визначив місце проживання з її матір'ю. Отже, підстав для зобов'язання повернути дитину до Києва не було.

Заявник подав апеляційну скаргу, стверджуючи, серед іншого, що не дивлячись на встановлення графіка побачень, суд не вирішив головного питання - відмову матері надати заявнику доступ до дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄСПЛ вирішив не застосовувати термінових заходів для захисту храмів ПЦУ в окупованому Криму.

Апеляційний суд Києва зазначив, що суд першої інстанції правильно розглянув межі розгляду справи з огляду на те, що заявник змінив і доповнив свої вимоги до суду. Заявник подав касаційну скаргу, стверджуючи, що суди не зобов'язали Д. дозволити йому бачитися з дитиною.

14 вересня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відхилив касаційну скаргу заявника у зв'язку з необгрунтованістю.

ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини, а так само, що протягом трьох місяців Україна повинна виплатити заявникові 3600 євро і додатково суму будь-якого податку, який може нараховуватися, як відшкодування моральної шкоди; ця сума повинна бути конвертована у національну валюту за курсом на день виплати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄСПЛ приєднав позов Нідерландів щодо збиття MH17 до справи "Україна проти Росії".

Третім зазначеним справою є справа "Гонгадзе проти України". Рішення ЄСПЛ у справі Гонгадзе набуло чинності 8 лютого 2006 року і стосувалося звинувачень у незабезпеченні захисту життя журналіста, який був відомий критичною позицією щодо влади, неефективного розслідування його викрадення та смерті; принижуючого людську гідність поводження з його вдовою, а також відсутність ефективних засобів правового захисту.

Як відомо, Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року у лісі у Київській області був виявлений обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналістові.

Також розглянуть виконання ряду рішень проти України, пов'язаних з "поганими умовами утримання і відсутністю адекватної медичної допомоги".

Як повідомляв УНН, Україна, станом на 31 жовтня поточного року, залишається у трійці "лідерів" за кількістю скарг проти неї в Європейському суді з прав людини.