Слідчі ДБР можуть відмовляти у визнанні потерпілими у кримінальних справах через не бажання зайвих клопотів - адвокат

В Державному бюро розслідувань поширена практика відмов слідчими у визнанні громадян потерпілими у кримінальних провадженнях. Це може бути повʼязано з тим, що правоохоронці відчувають безкарність і не хочуть лишніх клопотів. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив член Національної асоціації адвокатів Олександр Золотухін.

Якась така певна безкарність, можливо через те, що вони (слідчі ДБР – ред.) не хочуть мати зайвого учасника кримінального провадження, який може умовно кажучи створювати проблеми в межах його розгляду

За його словами, потерпілий як сторона процесу може заявляти клопотання, просити про призначення експертиз, тобто активніше намагатися спонукати слідство розслідувати злочин. 

"А коли немає потерпілою сторони, є лише заявник і обвинувачений – набагато легше закрити це кримінальне провадження, або заховати його у довгий ящик, аби воно довше розслідувалося. Тому власне слідство у тому не зацікавлене", - зазначив Золотухін.

Він додав, що відмова у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні  - поширена практика в тих справах, де шкода не прямо очевидна. Наприклад, якщо йдеться про вбивство чоловіка, то його дружина визнається потерпілою, бо це прямо очевидно. А якщо мова, наприклад, про матеріальну шкоду, то громадянам доводиться через суд скасовувати постанову слідчого про відмову від визнання їх потерпілими і відстоювати свої права.

Нагадаємо

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку "Конкорд" Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Як повідомляв УНН, кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані "Конкордом" проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку "Конкорд" до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію "Конкорду" й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця "АТ "АКБ "Конкорд" Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку "Конкорд" перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.