Розстріл активістів у Хмельницькому: у справі знайшли низку порушень

Розстріл активістів у Хмельницькому: у справі знайшли низку порушень

Київ  •  УНН

 • 12039 перегляди

КИЇВ. 10 січня. УНН. У кримінальному провадженні за фактом розстрілів мітингувальників 19 лютого 2014 року у Хмельницькому були допущені суттєві порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Про це повідомляє УНН з посиланням на Управління спеціальних розслідувань ГПУ.

Так, управління спецрозслідувань ГПУ стверджує, що їхніх слідчих в черговий раз відсторонили від розслідування.

"Після передачі у 2017 році Генеральним прокурором України, у тому числі на прохання родин Небесної Сотні, кримінального провадження за фактом загибелі та поранення осіб 19.02.2014 біля управління СБУ в Хмельницькій області до Департаменту спеціальних розслідувань, за результатами розслідування слідчими та прокурорами цього підрозділу отримані докази, що стали достатніми для підозри у причетності до цього злочину співробітників зазначеного підрозділу СБУ і, зокрема, повідомлення про підозру співробітнику відділу ЦСО "А" УСБУ у Хмельницькій області у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 (перевищення службових повноважень), ч. 2 ст. 121 (умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень), ч. 1 ст. 119 (вбивство з необережності), ст. 128 (необережне спричинення тяжких тілесних ушкоджень) КК України", – зазначили в управлінні.

Однак у жовтні 2018 року Генпрокурором України була визначена нова група прокурорів у вказаних кримінальних провадженнях, до складу якої були додатково включені співробітники Головної військової прокуратури та військової прокуратури Центрального регіону України та одночасно визначений старший групи прокурорів – перший заступник Головного військового прокурора Генеральної прокуратури України Долгополов С.В.

Вказані рішення Генпрокурора були оскаржені слідчим управління спецрозслідувань у зв’язку з відсутністю законних підстав для заміни групи прокурорів та неналежним здійсненням досудового розслідування вказаних злочинів слідчими військової прокуратури Західного регіону України. Проте, як повідомили в управлінні, ця скарга Генпрокурором України по суті розглянута не була.

Пізніше прокурори військової прокуратури передали у підслідність Державному бюро розслідувань справи про розстріл мітингувальників без матеріалів кримінального провадження.

"Встановлено, що 28.12.2018 прокурором Головної військової прокуратури України були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У кримінальних провадженнях за підозрою співробітника ЦСО "А" УСБУ в Хмельницькій області та колишнього начальника УСБУ... визначена підслідність відповідно до ст. 216 КПК України за іншим органом досудового розслідування – Державним бюро розслідування", – йдеться у повідомленні.

При цьому в управлінні наголошують, що процесуальні рішення здійснені без матеріалів кримінального провадження, які досі перебувають у слідчого УСР, не виділялися та не копіювалися.

В управлінні зазначили, що неодноразово оскаржували призначення співробітників військової прокуратури процесуальними прокурорами у справах про розстріл активістів у Хмельницькому, зазначаючи, що це становить загрозу для об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин.

"На теперішній час, виходячи із зібраних доказів у вказаних кримінальних провадженнях, можна достовірно стверджувати, що кваліфікація дій цих співробітників УСБУ у Хмельницькій області у повідомлених (військовими прокурорами – ред.) підозрах суперечить цим доказам і може бути підставою для зменшення, а можливо уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини", – додали в управлінні.

Нагадаємо, у лютому 2014 року біля будівлі УСБУ в Хмельницькій області був мітинг активістів. Тоді під час загострення акції по активістах стріляли з приміщення УСБУ. Внаслідок стрільби загинуло дві людини і 10 осіб зазнали поранень.

Керівник УСБУ Хмельниччини на той час Віктор Крайтор написав рапорт на звільнення, в якому зазначив, що бере на себе всю відповідальність за застосування вогнепальної зброї. Подільський районний суд Києва застосував для нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.