Радник держсекретаря США з енергобезпеки займеться "Північним потоком - 2"

Радник держсекретаря США з енергобезпеки займеться "Північним потоком - 2"

Київ  •  УНН

 • 13836 перегляди

КИЇВ. 11 серпня. УНН. Держсекретар США Ентоні Блінкен призначив старшим радником з питань енергетичної безпеки американського ексдипломата Амоса Хохштейна. У сфері уваги нового радника буде газопровід “Північний потік — 2” і можливі наслідки від завершення цього проекту, йдеться в заяві Держдепартаменту, оприлюдненому у вівторок, 10 серпня, передає УНН.

Деталі

За словами Блінкена, Хохштейн займеться заходами щодо зниження ризиків, пов’язаних з трубопроводом “Північний потік −2”, і підвищення європейської енергетичної безпеки“.

Хто такий Амос Хохштейн?

43-річний Амос Хохштейн вважається експертом в області національної та енергетичної безпеки, в минулому він вже працював в Держдепартаменті США в адміністрації Барака Обами. З 2017 року він у якості незалежного директора входив до наглядової ради державної енергетичної компанії “Нафтогаз України”. Хохштейн покинув цей пост в жовтні 2020 року.

Він також входить до правління американської неурядової організації Атлантична рада (Atlantic Council of the United States), яка в 2019 році була визнана в Росії небажаною.

Угода США і Німеччини по “Північному потоку — 2”

США і Німеччина 21 липня досягли угоди по проекту “Північний потік-2”. Зокрема, Вашингтон визнав, що санкції не зупинять його реалізацію, а Берлін зобов’язався домагатися продовження транзиту російського газу територією України. Американська влада разом з тим залишила за собою право вживати заходів у разі “використання Росією енергетики як геополітичної зброї в Європі” і агресії відносно України, заявили у Держдепартаменті.

Контекст

Проект “Північний потік-2” передбачає спорудження двох ниток газопроводу від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Пропускна здатність кожної — 27,5 млрд кубометрів на рік. Новий газопровід подвоїть потужність першого “Північного потоку”, маршрут якого в основному і повторить.

Україна і Польща вважають, що відмова від спроб зупинити будівництво газопроводу поглиблює кризу.

Російська сторона неодноразово заявляла, що нібито ніколи не використовувала енергоресурси як інструмент тиску.