Переважна більшість українців не засуджує біженців від війни - опитування

Деталі

Соціологи сформулювали, крім загалом ставлення до українських біженців у Європі, також 4 більш деталізовані сценарії-категорії біженців, а саме ставлення до:

• «38-річної жінки, яка має неповнолітню дитину. Вони виїхали до Європи, а її чоловік залишився в Україні»;
• «25-річної дівчини, яка незаміжня та не має дітей і яка виїхала до Європи»;
• «72-річного професора, який на момент вторгнення перебував у Європі з особистих обставин і продовжив залишатися там»;
• «31-річного чоловіка, який сам живе в Україні, але час від часу працює в Польщі. На момент вторгнення був у Польщі і вирішив поки не повертатися, а продовжити працювати у Польщі».

Цитата

«У випадку всіх сценаріїв ставлення до українських біженців в Європі є досить нормальним / позитивним. Так, 75-90% українців, які зараз перебувають на території України, ставляться «з розумінням і не засуджують» їх. На загальному рівні (ставлення в цілому біженців) 90% мають нормальне / позитивне ставлення при лише 5% тих, хто засуджує їх», - йдеться в результаті опитування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Східна Європа готується до нової хвилі українських біженців із наближенням зими

Зазначається, що разом з цим усе-таки є диференціація ставлення залежно від «додаткових фактів» про конкретну категорію біженців.

Найкраще ставлення має місце до жінок з неповнолітніми дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні. У цьому випадку співвідношення ставлення не засуджують / засуджують – 90% до 6% практично повністю відповідає ставленню до біженців загалом. Скоріше за все, коли респонденти чують «українські біженці в Європі», то найчастіше у них зринає образ саме жінки з дитиною;

Дещо гіршим ставлення, якщо «прибрати» з опису неповнолітніх дітей. Так, у випадку просто жінок без дітей співвідношення ставлення стає 87% до 9%;

«Далі, якщо ми починаємо говорити про чоловіків, то ставлення також стає гіршим. Навіть якщо ми говоримо про чоловіка літнього віку, який і до вторгнення перебував у Європі, то співвідношення 83% до 10%; Відносно ж найгірше ставлення (серед досліджуваних категорій), якщо ми говоримо про молодого чоловіка, який на момент вторгнення був у Європі і там залишився. У цьому випадку не засуджують 75%, засуджують – 19%», - зазначається в результаті опитування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європа спростила працевлаштування для українців, тому можна знайти роботу в Польщі, Чехії, Румунії та Німеччині

Окрім того, заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що за результатами опитувань більшість українських біженців хотіли б повернутися до України.

«Українське суспільство саме має бути дуже зацікавлене в цьому, щоб у певний момент біженці могли повернутися, адже крім того, що це наші співгромадяни, які заслуговують повернутися додому, це також питання післявоєнного демографічного потенціалу країни», - сказав він.

Проте він зазначив, що крім безпекових та соціально-економічних умов повернення актуальною може стати проблема подолання негативного ставлення тих, хто залишився і зараз проживає на території України, до тих, хто виїхав за кордон.

Довідково

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводив власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» 7-13 вересня 2022 року. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.