Кузьміних і медицина: що у фармпідкомітеті ВР робить людина з дипломом інженера та справою від НАБУ

За законодавство у сфері фармації відповідає людина без медичної освіти. Зате, з підозрою у справі про хабарництво. Мова йде про Голову підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності нардепа Сергія Кузьміних. За освітою скандальний нардеп –  інженер-системотехнік. Вищу освіту отримав у Житомирському військовому інституті ім. С. П. Корольова.

Однак, відсутність медичної освіти не заважає Кузьміних напрацьовувати закони, від яких напряму залежить життя та здоровʼя українців. Подібне політичне призначення у Верховній Раді – це глибока системна хвороба. В країнах Європи така практика – повний нонсенс. Таку думку в коментарі УНН висловив політолог Сергій Шабовта.

Те що голови комітетів Верховної Ради не мають знань і профільної освіти, а відповідно приймають рішення стосовно законодавства України наосліп – це просто жах. Я не знаю жодної країни Європи, де б таке практикувалося. І де так би ставились до законодавчого процесу

На думку політолога, українці мають повне право вимагати професійності від законодавчої гілки влади. Адже подібні призначення переслідують виключно політичні цілі і задачі, а не фахові рішення, яких потребує система.

Додамо

У країнах Європейського Союзу призначення до комітетів, що займаються питаннями охорони здоров’я, базується на професійній освіті та відповідному досвіді. У таких комітетах, як правило, працюють фахівці з медичним або фармацевтичним бекграундом — саме це вважається обов’язковою умовою для ефективної розробки політики в чутливій сфері охорони здоров’я.

До прикладу, члени комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів ENVI:

Пітер Лізе – лікар, один з найвпливовіших у сфері охорони здоров’я, доповідач з багатьох ініціатив щодо вакцин та пандемій;

Андреас Глюк — хірург, який практикував до обрання у парламент;

Тудор Чіуходару — нейропсихіатр, практикуючий лікар, викладач медичного університету в Румунії. Активно просуває питання доступу до медичних послуг у Східній Європі;

Раса Юкневічієне — педіатр, активно підтримує інтеграцію медичної політики з безпековими питаннями;

Андраш Кудья — хірург, активно займається питаннями трансєвропейських медичних даних та регулювання цифрової медицини.

Натомість в Україні рішення непрофільних нардепів у сфері охорони здоровʼя відчувають мільйони українців, яким доводиться переплачувати за ліки або взагалі залишатися без необхідного лікування. Бо хто ще, як не інженер-системотехнік Кузьміних з досвідом обговорення "відкатів" у медзакладах, краще знає, як керувати українською фармацією?

Нагадаємо

В далекому 2022 році, понад три роки тому, НАБУ піймало Кузьміних "на живця" — депутат отримував понад пів мільйона гривень хабаря за сприяння у підписанні контрактів на постачання медичного обладнання в лікарню на Житомирщині.

Тобто, людина, яка зараз ухвалює доленосні рішення для фармринку, раніше отримувала гроші за вплив на цей же ринок. Професійна еволюція, так би мовити.

Але і це ще не все. Після вручення підозри Кузьміних почав уникати суду та журналістів. Він то хворів, то зникав, то "плутав повістки". Один раз навіть, як повідомляють ЗМІ, намагався викинути документи з машини.

Попри такий приголомшливий бекграунд, саме Кузьміних став головним архітектором змін у фармацевтичному законодавстві. Наприклад, нещодавно підтримував постанову про заборону аптечного маркетингу, яка не дала очікуваного результату. Ціни на ліки мали знизитися — натомість, зросли. Про це, як писав УНН, заявив міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко. За його словами у квітні інфляція на фармацевтичному ринку сягнула 13,9%.

Про здорожчання ліків замість здешевшання говорять й БФ "Пацієнти України". За словами голови фонду Інни Іваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків. За останні три місяці не відбулося помітного зниження цін на ліки.

Крім того, відповідно до моніторингу УНН, найбільше зростання цін позначилось на препаратах іноземного виробництва. Для прикладу, один з найпопулярніших препаратів для хворих з артеріальною гіпертонією - "Беталок" (AstraZeneca AB, Швеція) - виріс у вартості в середньому на 26 гривень; "Глюкофаж XR" (Merck Santé, Франція) - подорожчав приблизно на 43 гривні; "Сінджарді" (Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина) – здорожчав на 103 грн.

Так, наслідки непрофесійних рішень відчувають мільйони українців, яким доводиться переплачувати за ліки або взагалі залишатися без необхідного лікування. І все це — завдяки рішенню Верховної Ради делегувати керівництво фармпідкомітетом людині, яка не має профільної освіти, але має справу від НАБУ. Бо хто ще, як не інженер-системотехнік з досвідом обговорення "відкатів" у медзакладах, краще знає, як керувати українською фармацією?