Громадська організація пропонує впровадити "відпустку зі співчуття": для кого та чому виникла ідея
Київ • УНН
В Україні ініціюють впровадження "відпустки зі співчуття" для працівників, які втратили близьких через війну. Дослідження показало необхідність надання часу для відновлення після втрати.
Існує проблема щодо надання роботодавцями працівникам, які втратили рідну чи близьку людину через війну, часу для того, щоб людина мала змогу прожити певний етап усвідомлення втрати. Тому громадська організація закликає в тому числі впровадити "відпустку зі співчуття". Про це повідомила журналісту УНН керівниця проєкту Центр сили "План Б" громадської організації жіночий ветеранський рух VETERANKA Тетяна Борис.
Під час презентація першого в Україні дослідження досвіду та потреб близьких загиблих військових Борис повідомила, що основна мета максимально поширити, це дослідження серед всіх організацій, які працюють з родинами загиблих та адвокатувати ті чи інші зміни на рівні держави. Зокрема, зміни щодо відпусток для людей, які втратили друга чи члена родини внаслідок російсько-української війни та потребують часу для того, щоб відновитися, пройти перші етапи загибелі члена родини, близької людини чи друга.
"Ми проговорювали командою, що важливою темою є впровадження "Відпусток зі співчуття". Це таке поняття та практика, яка існує за кордоном. Тобто, коли людина проживаючи досвід втрати втрачає на певних період працездатність, то вона може певний час не працювати", - сказала Борис.
Під час презентації "Дослідження досвіду та потреб близьких загиблих військових" зазначалося, що деякі опитані були змушені звільнитися з роботи через небажання додаткової уваги, жалю або осуду з боку колег.
"Тобто втрата змінює ідентичність людини в плані роботи, працездатності. Тому одне з наших бажань - адвокатувати впровадження "Відпустки зі співчуття", як на рівні держави, змін до кодексу, закону про працю так й на рівні роботодавців, приватного сектору, бізнесу, щоб ця відпустка стала нормою та проявом емпатії та поваги до досвіду людини. Щоб людина мати час, щоб пройти цей шлях, відновитися та повернутися до роботи із новими силами", - зазначила Борис.
Журналісту УНН Борис прокоментувала комунікацію з органами влади щодо ідеї впровадження "Відпустки зі співчуття".
"Наразі ми провели дослідження й будемо намагатися заходити на його другу ітерацію. У межах цієї роботи, ми надсилали запити до Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я, Мінсоцполітики, Міністерства оборони, Міністерства у справах ветеранів. Від Мінекономіки отримали відповідь, від інших очікуємо", - сказала журналісту Борис.
За її словами, в Мінекономіки нагадали про те, що для членів родин загиблих передбачено право на використання основної щорічної відпустки у зручний для них час. Також зазначили, що працівник має право на відпустку без збереження зарплати у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка/дружини, батьків/вітчима/мачухи, дитини/пасинка/падчерки, братів, сестер.
Проте, Борис зауважила, що концепція "Відпустки зі співчуття" пропонує збереження відпустки заробітної плати та можливість відпустки додатково близьким, друзям.
Окрім того, Борис розповіла, що рух VETERANKA намагався комунікувати з бізнесами.
"Спілкувалися з ними щодо того, як вони взаємодіють зі своїми працівниками, які мають такий досвід переживання втрати. Ми для себе почули основні, загальні речі та зрозуміли, що ця проблема існує. Надалі, якщо ми підемо на другу ітерацію цього проєкту, то ми б хотіли працювати з бізнесами, пояснювати їм, щоб вони вводили це в свої HR політики, щоб ці практики застосовувалися й не тільки щодо родини загиблих, а й в тому числі близьких: колеги, близькі друзі. Тому що всі проживають втрату", - розповіла Борис.
Вона зазначила, що не йдеться про директивний тон, конкретно визначений час на "Відпустку зі співчуття".
"Ми не говоримо про щось, що має мати директивний тон, ми говоримо про таку потребу, в принципі про такий факт та явище, що воно є. Про те, який може бути термін, це питання обговорень. В тому числі домовленостей зі співробітниками, які переживають втрату. Наразі – це все відбувається в ручному режимі, десь в гуманному, десь не гуманному. Важливо скільки часу людина потребує, але водночас важливо, щоб така можливість принципі просто була", - сказала Борис.
Довідково
Дослідження досвіду проживання втрати близької людини внаслідок російсько-української війни мало розвідувальний характер. Воно проведене ГО "Жіночий ветеранський рух" спільно з аналітичним центром Cedos в межах проєкту "Центр сили "План Б" - повернення до активного суспільного життя, реінтеграції, підтримки та відновлення".
Це 15 напівструктурованих глибинних інтерв’ю з людьми, які мали різні ролі у житті загиблих військових: партнерки, батьки, брати та сестри, діти (від 21 року), друзі та колеги, побратими та посестри.
Представлені різні досвіди: 11 жінок та 4 чоловіків, жінки, які мають або не мають неповнолітніх дітей, люди з різних регіонів України та різних типів громад (міська, сільська, селищна), різний період загибелі близької людини (з 2014 по 2024 роки).