Голова британського МЗС особисто попередила РФ про санкції під час напружених переговорів у Москві
Київ • УНН
КИЇВ. 10 лютого. УНН. Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс особисто попередила Москву про жорсткі санкції, які мають бути введені у разі нападу Росії на Україну, під час напружених переговорів, які, за словами голови російської дипломатії, були схожі на розмову "німого з глухим", пише УНН з посиланням на The Guardian.
Деталі
У четвер пакет британських санкцій залишався на розгляді уряду, що “дещо підірвало” слова Трас, на тлі того, як вона очолила британські дипломатичні зусилля щодо запобігання потенційному наступу Росії на Україну, відзначає видання.
“Якщо відбудеться вторгнення Росії в Україну, українці будуть боротися”, — сказала Трасс у своєму виступі після переговорів.
“Це буде тривалий та затяжний конфлікт. Велика Британія та наші союзники запровадять суворі санкції проти окремих осіб та організацій. Сполучені Штати ясно дали зрозуміти, що "Північний потік — 2" не буде реалізований”, — вказала вона.
“Чому я тут, у Москві, так це тому, що у Росії є дуже чіткий вибір. Вони можуть йти шляхом дипломатії, співпрацювати з НАТО для покращення європейської безпеки або продовжувати шлях, який вони означили, загрозливо накопичуючи війська на кордоні”, — сказала вона.
Під час пресконференції, яку видання охарактеризувало, як “крижану”, після переговорів Лавров сказав, що обидві сторони не знайшли точок дотику і що у переговорах не було “нічого секретного, нічого довірчого. Тільки гасла, які вигукують з трибун”.
“Я, чесно кажучи, розчарований тим, що наша розмова вийшла як у німого з глухим. Здається, ми слухаємо, але нічого не чуємо. Наші докладні роз’яснення впали на непідготовлений ґрунт”, — сказав Лавров.
“Це як коли вони кажуть, що Росія чекає, поки промерзне земля, щоб танки могли легко увійти в Україну”, — додав російський міністр. “Схоже, що наші британські колеги сьогодні були на подібному ґрунті, від якого відскочили всі факти, які ми їм представили”, — зазначив він.
Видання зазначає при цьому, що поїздка є частиною "бліцоперації" британської дипломатії в Росії. Так, міністр оборони Бен Воллес має прибути до Москви для консультацій із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу у п’ятницю. Між Москвою та Києвом курсують й інші європейські лідери та офіційні особи. Канцлера Німеччини Олафа Шольца чекають у Москві наступного тижня.
При цьому видання зауважує, що "очікування від зустрічей обмежені, оскільки Росія висунула максималістські вимоги до НАТО вивести свої війська з країн-членів і зобов’язатися ніколи не брати Україну до альянсу". Водночас Росія розпочала спільні військові навчання в Білорусі, продовжила перекидання військ по своїй території ближче до українського кордону та оголосила про нові військово-морські навчання в Чорному морі.
У своєму виступі Лавров сказав, що британо-російські відносини досягли “найнижчого рівня за останні роки” і попередив, що Росія не буде залякана західними загрозами. Він також розкритикував деякі західні країни за відкликання неосновного дипперсоналу з України, публічно припустивши, що Росія може наслідувати їх приклад, якщо вирішить, що Захід готує провокацію. Росія раніше спростовувала повідомлення про те, що планує відкликати своїх дипломатів із України.
Трас, як зазначається, схоже, суворо дотримувалась своїх заготовлених зауважень, відповідаючи на запитання журналістів, повторюючи попередження про те, що війна буде “катастрофічною для народу Росії та України та для європейської безпеки”.
Лавров, своєю чергою, повторив думку Росії про те, що її вимоги серйозно не сприймаються Заходом.
Коли пресконференція закінчилася, як повідомляється, Лавров швидко пішов, залишивши Трасу одну за трибуною. Вони мали продовжити свої переговори у четвер за робочим обідом.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.