Геологія як спеціальність із року в рік втрачає свою престижність - експерт

“Без спеціалістів по геології, гідрогеології, геофізиці, геохімії не можливо відкрити жодне родовище, в тому числі і не можливо супроводжувати гірничодобувні підприємства. У державній геології відсутні молоді люди, які хочуть далі розвиватися саме в цьому напрямку і освоювати дану професію. Тільки лише тому, що на сьогодні заробітна плата геологів пасе задніх у спільному переліку професій. Раніше це було престижна професія, видавались квартири, був якийсь соціальний захист. І взагалі це була романтика коли була відповідна фінансова винагорода”, — розповів він.

За словами О.Фальковича, сьогодні середній вік спеціаліста галузі геології становить близько 50 років. Це і є причиною відтоку фахівців та прогнозує ризики зникнення спеціальності геолога.

"Сьогодні на державних підприємствах геологи працюють два-три дні на тиждень. Дуже рідко вони працюють п’ять днів на тиждень. І це тоді, коли є бюджетне фінансування, яке видається в середині року. І оця повноцінна робота — вона у сумі складає приблизно 2-3 місяці на рік. Жоден молодий спеціаліст не прийде у цю галузь, адже йому треба будувати сім’ю, утримувати своїх близьких і так далі. В принципі оцей розрив поколінь полягає у тому, що сьогодні у нас геологи, які лишись у галузі — їх середній вік за 50 років. І це ті, які себе без цієї професії не мислять. Тому ми дійсно ризикуємо втратити цю спеціальність“, — сказав він.

Нагадаємо, з 2015 року в українських ВНЗ скасували спеціальність “геологія”.

На сьогодні, через кризу галузі, українські геологи працюють лише на 30-40% cвого робочого часу.

Загалом, ситуація з підготовкою геологів в Україні є критичною.

Науковці наголошують, якщо ще декілька років держава буде закривати очі на підтримку науково потенціалу, то у підсумку просто втратить свій ядерний потенціал.

При цьому за словами експерта А.Калашник, приватні структури, на відміну від державних, приділяють значну увагу підтримці та розвитку науки.

“Якщо мова про приватні компанії, то вони приділяють науковому потенціалу значну увагу. Так, вітчизняна компанія „Атомні енергетичні системи України“ (АЕСУ) має тісну технологічну і наукову співпрацю з Інститутом геологічних наук НАН України та Національною атомною компанією Республіки Казахстан”, — розповіла вона.