Епідемія COVID-19: британські вірусологи засумнівалися в існуванні більш агресивної форми коронавірусу

У середу китайські вчені заявили, що їм вдалося відкрити два підтипу коронавірусу нового типу (SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019-nCoV), який викликав спалах пневмонії в Китаї і ряді інших країн. Вивчивши понад сто зразків геному цього патогена, біологи з’ясували, що в РНК вірусу з моменту початку епідемії з’явилося 149 мутацій, які призвели до появи двох підтипів SARS-COV-2 з різними властивостями.

Перший з них, що отримав назву “коронавірус типу S”, виявився більше схожий на вірус RaTG13, який вражає кажанів. Зараз його вважають “предком” SARS-CoV-2. Другий різновид вірусу, що з’явився вже під час епідемії, отримав назву “коронавірус типу L”.

Відмінності між ними полягали в тому, що вірус типу L, як писали дослідники, був більш “агресивним” і небезпечним для людини. При цьому на його поширення сильніше діяли карантинні заходи, які уряд КНР ввів в середині січня. Це, на думку вчених, пояснює, чому епідемія в початку лютого пішла на спад.

“Подібні заяви вкрай складно підтвердити, не маючи можливості безпосередньо порівняти заразність і небезпеку вірусів в дослідах на тваринах. Самі автори цієї публікації визнають, що для того, щоб підтвердити їх дані, потрібні додаткові дослідження, які вказали б на швидке поширення і зникнення другого підвиду вірусу ”, - вважає Стівен Гріффін, доцент Лідського університету (Велика Британія).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Епідемія коронавірусу: у Китаї уточнили аналізи розтину загиблих від COVID-19

На його думку, для подібних оцінок потрібно провести досліди, щоб порівняти, наскільки добре обидва підтипу вірусу проникають в клітини людини і наскільки швидко ті розмножуються всередині. Без цього неможливо сказати, чи став вірус більш “агресивним” і чи є якась суттєва різниця між різними штамами SARS-CoV-2.

Аналогічно висловився вірусолог з Імперського коледжу Лондона Майкл Скіннер. Він зазначив, що збільшення і подальше скорочення в чисельності вірусу типу L може бути пов’язано не з його підвищеною небезпекою для людини, а з так званим “ефектом засновника”.

Так генетики називають процес, в результаті якого генетична різноманітність того чи іншого патогена знижується через те, що число первинних носіїв нових штамів вірусу було відносно невеликим. Це призвело до того, що багато інших варіацій вірусу, які не поступаються типу L в заразності, просто вимерли, не залишивши слідів в популяції хворих, або ж встигли заразити значно менше людей. Через декілька тижнів, коли вірус заразив багато жителів КНР, ця ситуація могла змінитися в інший бік.