Елементарно не можна скористатись вбиральнею: чому столиця України далека від безбар’єрності
Київ • УНН
У Києві питання безбар'єрності стає все гострішим, а столиця України залишається далекою від ідеалів інклюзивності, на які сподіваються мешканці та туристи.
До Місяця гордості людей з інвалідністю УНН опитав представників влади та людей з інвалідністю, щоб зрозуміти, чому питання безбар’єрності все більше актуалізується.
Деталі
За даними Міністерства соціальної політики, в України зареєстровано близько 3 млн людей з інвалідністю, а приріст за 1,5 роки становить приблизно 300 тисяч.
Україна потребує все більше фахівців з реабілітації, більше різних центрів і відділень, які б допомагали нашим людям відновлювати свою функціональність. Адже кількість людей, що отримують травми, зростає
Дослідження Центру соціальних змін і поведінкової економіки виявило, що 83% опитаних українців вважають безбар’єрність важливою для суспільства цінністю. За результатами соціологічного опитування, більшість (57%) респондентів мають уявлення про концепцію безбар’єрності, хоча 34% досі не знайомі з цим терміном.
Голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк каже, що для більшості людей слово "безбар’єрність" – це питання поодинокого пандусу, але це зовсім на так.
Для багатьох людей інклюзивність і безбар‘єрність – це формальний поодинокий пандус біля під’їзду. Однак потрібно усвідомлювати, що безбар’єрність – явище значно ширше за пандус. Це питання виживання та якості життя водночас
За її словами, в умовах активних бойових дій бар’єри, які раніше були не у фокусі, стали видимими. Особливо для тих, хто зазнав поранень. Тому потрібно працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів – навіть під час блекаутів чи ракетних обстрілів.
Вона переконує, що будь-яке нове будівництво в країні має відбуватись за принципами безбар’єрності, підвищених вимог до енергоефективності та посиленого захисту цивільних, адміністративних і промислових споруд.
Це одна з умов ефективної модернізації країни, а нові стандарти будівництва вже закладаються у нову законодавчу рамку містобудівної політики та відновлення України. Запровадження цих трьох стандартів у плануванні будівництва, – посиленого захисту, безбар‘єрності і енергоефективності, - набуло особливого значення після початку російського вторгнення у лютому 2022 року
Вона зазначила, що уже існують конкретні приклади імплементації принципів інклюзивності та доступності у сфері архітектури та будівництва. Нові державні будівельні стандарти, які включають підвищені вимоги до інклюзивності, вже введено в дію.
Вона також додала, що у головному планувальному документі щодо відновлення України приділяється велика увага забезпеченню безбар‘єрності. Мова йде про програми комплексного відновлення, які нині розробляють 160 українських територіальних громад.
Перша завершена програма у нас вже є - її нещодавно презентувала Київщина. І цей кейс досить показовий у тому, що на рівні громади там має відбуватись задля забезпечення максимальної інклюзивності
За її словами, відповідно до Національної стратегії створення безбар'єрного простору у Київській області на 2023-2024 роки, яка є частиною програми комплексного відновлення регіону, в наступному році місцевості області будуть значно адаптовані для забезпечення комфортних умов проживання для людей з інвалідністю.
Шуляк розповідає, що в рамках відновлення Київщини заплановано два основні напрямки впровадження безбар'єрності. Перший стосується адаптації приблизно 1200 об'єктів соціальної інфраструктури, таких як управлінські будівлі, школи, лікарні, культурні центри та спортивні споруди, до потреб людей з інвалідністю. Це охоплює як зовнішні, так і внутрішні роботи з реконструкції.
Другий напрямок зосереджено на оновленні об'єктів благоустрою, доріг і тротуарів. Планується вдосконалення пішохідних переходів зі звуковими сигналами, розміткою напрямків руху, робота над доступністю паркових зон, в'їздами в житлові комплекси та адаптацією доріг і тротуарів для зручного пересування.
Шуляк розповідає, що вони вже працюють над методиками моніторингу доступності публічних послуг.
Важливим у цьому ключі буде створення в територіальних громадах ще одного органу, який опікуватиметься питаннями реалізації принципів інклюзивності. Йдеться про Ради безбар‘єрності. Це повинно дати громадам інструмент для облаштування реальної безбар‘єрності, але доступність публічних послуг необхідно моніторити
Вона зазначає, що крім системної роботи держави та місцевого самоврядування, необхідна підтримка громадянського суспільства, оскільки тільки воно розуміє, які питання є більш нагальними для їхньої громади – доступність громадських просторів, підтримка працевлаштування фахівців з інвалідністю, соціальні послуги, безбар’єрні маршрути тощо.
Депутатка каже, що у столиці, в питаннях безбар‘єрності у транспортній сфері статистика доволі сумна, адже майже 50% пішохідних підходів Києва і близько не відповідають вимогам інклюзивності.
Так, сьогодні дуже багато говорять про безбар'єрність, інклюзію тощо. Але ми бачимо, що на практиці статистика доволі сумна. Тому нам потрібно обов'язково переглянути всі правила, за якими має розвиватись місто. На жаль, у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить
І не лише Київ. Відповідно до рейтингу безбар‘єрності об‘єктів фізичного оточення і послуг, складеного Мінвідновлення у 2023 році, найгірша ситуація у Чернівецькій, Хмельницький, Полтавській, Херсонській та Донецькій областях (хоча показник Донецької області, ймовірно, слід враховувати з обережністю через активні бойові дії). Столиця ж, відповідно до цього рейтингу, має середній ступень безбар'єрності.
Активіст, правозахисник та ветеран Олег Симороз вважає, що Київ зовсім не інклюзивне місто. Усі 27 років свого життя він проживав у столиці, а з початком повномасштабної війни отримав поранення з ампутацією.
Останні роки після поранення я пересуваюсь на кріслі колісному. В мене ампутація нижніх кінцівок, тому доводиться часто пересуватися на кріслі колісному. Я справді зміг перевірити рівень доступності та безбар'єрності в моєму місті для людей, котрі втратили кінцівки. Прикро говорити про своє рідне місто, але Київ абсолютно не інклюзивний, Київ – абсолютно не френдлі для таких людей
Він каже, що багато "неадекватних речей" досі не вирішено. До прикладу: зниження бар'єрів, нормальні пандуси, громадський транспорт, паркомісця та елементарно - вбиральні.
Симороз розповідає, що центр міста навіть соромно показати на інклюзивність. А війна триває вже 10 років, зростає кількість людей, які отримали поранення, і, відповідно, потреба в інклюзивності наростає.
Недоступні навіть укриття, тому що ми не можемо в них спуститись, неможливо скористатися вбиральнею, тому що там банально немає широких дверей і на цьому все закінчується. Чи от сходинки – дуже часто вони дурнуваті з інженерної точки зору, бо їх могло би там не бути, але вони створюють різні пороги, через які про безбар’єрність мова і не йде
За його словами, все це можна було вирішити швидко та дуже дешево, якщо підійти до вирішення цієї проблеми комплексно і поставити собі за мету створити безбар'єрний простір.
Не потрібно дурити себе та говорити про якісь високі матерії, нам потрібно спочатку облаштувати базові потреби в громадських місцях. Я абсолютно не бачу жодних змін, це виключно відірвані від життя піарні проєкти і профанство людей, які абсолютно в цьому нічого не розуміють. Люди які провалили роботу по інклюзивності, і це без перебільшення, мають всі бути відправлені у відставку, тому що це просто ганьба. У пані Олени (Олена Шуляк – ред.) за її словами все чудово. От тільки досі вони приймають нові будинки, де на кріслі колісному навіть в туалет не заїдеш, бо двері не відповідають розмірам. Всюди в будинках пороги та масивні двері, які неможливо відкрити. Я вже мовчу про хаос з паркуванням для людей з інвалідністю. Але попри ці всі порушення наших прав, ДІАМ такі будинки приймає, жодного забудовника ще не оштрафували за це. Якщо послухати голову правлячої партії, то у нас все добре, але це далеко не так. І найголовніше, що досі немає простих зрозумілих норм та покарання для всіх субʼєктів за порушення
Водночас Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) переконує, що під час формування громадського простору інтереси людей з інвалідністю повністю враховуються.
Планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проєктування, будівництво і реконструкція об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються. Зазначена діяльність здійснюється з урахуванням думки громадських об'єднань осіб з інвалідністю
