Держдеп про заяви РФ щодо готовності до діалогу: потрібна деескалація, її ознак США не бачать
Київ • УНН
КИЇВ. 15 лютого. УНН. Для успіху дипломатії та діалогу вони мають відбуватися в контексті деескалації ситуації навколо України, якої на сьогодні з російської сторони не видно. Про це заявив під час брифінгу у понеділок речник Держдепартаменту США Нед Прайс, пише УНН.
Цитата:
“Ми взяли до уваги його коментарі. Чого ми не помітили, то це ознак деескалації. Жодних відчутних, реальних ознак деескалації ми не бачили. Ми були послідовними в тому, що хочемо йти шляхом дипломатії. Ми хочемо вирішити це через діалог, через дипломатію, через спілкування. Ми сподіваємося, що росіяни мають таку ж готовність. Але ми — ми також говорили, що для успіху дипломатії та діалогу вони мають відбуватися в контексті деескалації. І нічого схожого на деескалацію ми не побачили”, — сказав він, коментуючи заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
Деталі
За його словами, якщо за коментарями міністра закордонних справ будуть конкретні, відчутні ознаки деескалації, США, безумовно, вітали б такі кроки. Проте Держдеп їх поки що не бачить.
Доповнення
Напередодні Москва заявила про готовність продовжувати переговори з країнами Заходом щодо так званих “гарантій безпеки” та деескалації навколо України.
Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на зустрічі із російським президентом Володимиром Путіним заявив, що шанси домовленості зберігаються.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.