Чорне море вдвічі більше засмічене, ніж Середземне – результати дослідження ЄС та ООН

Дослідження проводилися в прибережних водах Грузії, України та Росії, а також у відкритому морі у межах проекту EMBLAS-ІІ спільно з Українським науково-дослідним центром екології моря, Інститутом морської біології НАНУ та Одеським національним університетом ім. І.І. Мечнікова та іншими партнерами протягом 2017-2019 рр. Дослідження виконувалися відповідно до вимог Рамкової Директиви про морську стратегію ЄС та з використанням найновіших методик моніторингу (зокрема нецільового скринінгу хімічних речовин та аналізу е-ДНК).

“Отримані результати досліджень стануть основою для розробки науково обґрунтованої Програми заходів щодо покращення стану Чорного моря (яку Уряд України має розробити відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС), а також для глобального розуміння поточних ризиків та загроз морським екосистемам”, — зазначив керівник групи експертів проекту, д-р Ярослав Слободнік.

Основні висновки екологічного моніторингу в Чорному морі:

• 83% морського сміття, знайденого в Чорному морі, складає пластик, а саме PET-пляшки, упаковка, пластикові пакети. Великі річки (в Україні дослідження проводилися на Дунаї та Дністрі) несуть в море від 6 до 50 одиниць сміття на годину. Кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря (90.5 до 50 одиниць сміття/км²). У відкладах Чорного моря як на шельфі, так і на глибині більше 2 тис. м був знайдений мікропластик.
• Концентрації деяких головних шкідливих хімічних сполук, які становлять загрозу життю морської фауни та людини, вищі за допустимі норми токсичності. Серед таких сполук — бензо(а)пірен, деякі пестициди, інсектициди, а також ртуть та антипірени в рибі. Крім того, виявлено 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини, зокрема стійкі органічні речовини-забрудники, метали, пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби. Концентрацію цих речовин у морській вод раніше не моніторили, і тепер буде запропоновано включити їх в регулярні дослідження.
• На час досліджень (червень 2019 року), було зафіксовано приблизно по 1 тис. кожного підвиду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри є порівняно низькими. Найбільші скупчення дельфінів було зафіксовано поблизу дельти Дунаю та о. Зміїний.
• Тиск інвазивних видів — не “рідних” для Чорного моря видів, які можуть нашкодити морській екосистемі — зростає. Використовуючи новий метод аналізу залишків ДНК живих організмів, розчиненого в морській воді, було встановлено присутність нових середземноморських видів у Чорному морі, а саме монровійську рибу-хірурга, червону баракуду, риючого бичка (Trypauchen vagina) тощо.
• Гарною новиною стало виявлення ДНК європейського осетра (Acipenser sturio), який вважався майже зниклим, в багатьох пробах по всьому Чорному морю. Така сама втішна ситуація і з білугою — іншим видом, який знаходиться під загрозою зникнення.
• Також було виявлено певні ознаки відновлення екосистем Чорного моря. Оцінка стану найбільшої в світі колонії червоних водоростей — філофорного поля Зернова покращилася з “поганого” на “задовільний”.

Довідка УНН: Проект ЄС — ПРООН “Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи” (EMBLAS-Plus) є продовженням проекту ЄС-ПРООН “Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: фаза ІІ” (EMBLAS — Phase 2), який реалізовувався у 2014-2018 рр. Цей проект надає підтримку Україні та іншим країнам Причорномор’я у збереженні моря. Основними заходами проекту є проведення спільних досліджень у відкритому морі (від Одеси до Батумі) та національних пілотних моніторингових досліджень відповідно до вимог Рамкової Директиви ЄС щодо морської стратегії з використанням новітніх технологій та обладнання. Тривалість проекту — 2019-2020 рр. Бюджет: 1,6 млн євро.

Нагадаємо, розпочався третій етап досліджень екологічного стану Чорного моря за участю українських науковців.