Частина земель простоює, а бюджет недоотримує мільйони: нардепка про провал проєкту "Земельний банк"
Київ • УНН
Держзембанк недоплачує мільйони в бюджет через непрозорі схеми суборенди держземель. Нардепка Ніна Южаніна наголошує, що потрібен аудит та експертна оцінка рішень.
В Україні держава отримала лише третину від запланованого 1 млрд грн надходжень у межах реалізації проєкту "Земельний банк". Причини криються як у помилках моделі за якою було створено Держзембанк, так і в непрозорих механізмах розподілу коштів. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповіла народна депутатка Верховної Ради України Ніна Южаніна.
Деталі
За даними нардепки, ТОВ "Держзембанк" орендує 24 тис. га державної сільськогосподарської землі, за яку за законом має сплачувати не менше 12% від її нормативної грошової оцінки, водночас у суборенду передано лише 10 тис. га з цієї площі. У 2024 році, за даними OpenBudget, до бюджетів усіх рівнів надійшло 63,93 млн грн орендної плати за ці землі. При цьому, за інформацією Prozorro.Продажі, Держзембанк отримав за суборенду дохід у розмірі 334 млн грн, що в середньому вдесятеро перевищує суму, сплачену державі як орендну плату.
Коли приймалися ці зміни, ми неодноразово піднімали питання оподаткування земель. Передбачалося, що суборенда має бути не менш як 12%. При цьому при обговоренні звучало, що фактично вони будуть здавати в суборенду за 25% від нормативно-грошової оцінки землі. Я весь час запитувала: а куди ж піде ще така величезна сума (різниці - ред.), адже їх же не отримує ні місцевий бюджет, ні державний бюджет, ніхто. І тоді стало очевидно, що оця така ж сума, а то ще й більша, яка мала б надходити в державний бюджет, буде залишатися в розпорядженні ТОВки. Тобто, це така собі годівниця
За словами Южаніної, ще під час обговорення запуску моделі було очевидно, що вона матиме корупційні наслідки. Вона зазначила, що пропонувала залишати ТОВ лише частину прибутків для забезпечення його діяльності, а не дозволяти накопичення значних доходів. Однак на законодавчому рівні було створено модель, яку можна використовувати для непрозорого розпорядження державними землями. При цьому громадськості обіцяли численні переваги, але на практиці все пішло не за планом.
По-перше, не всі землі вдалося їм (Держзембанку – ред.) здати в суборенду. Це говорить про те, що вони так мріяли і, як завжди, обіцяли, але не все вдалося розмістити на аукціонах і здати. А друге питання − що по платежах до бюджету, це просто велика афера
Нардеп зауважила, що навіть із тих небагатьох земель, які виставили на аукціон частина досі залишається незатребуваною, оскільки орендні умови є занадто важкими для більшості аграріїв.
Очевидно, що за орендної плати понад 12% не багато аграріїв можуть дозволити собі взяти таку землю в користування. Це переважно великі компанії, які мають і ресурс, і певний запас міцності, та просто накопичують земельний банк, їм байдуже, чи це буде 5 копійок, чи 25
Южаніна підсумувала, що вирішення ситуації бачить через створення справжніх експертних груп, які б надавали незалежну оцінку та прогнозували наслідки різних рішень ще на етапі їх ухвалення.
Я думаю, що треба не вдавані, а справжні експертні групи, які б давали оцінку і навіть робили припущення різних варіантів при прийнятті тих чи інших норм. Чому одні бачать, які закладаються підвалини непрозорості, нецільового використання коштів, які могли б під час війни наповнювати бюджет? Ну, це настільки вже цинічно виглядало
Нагадаємо
Комітет ВРУ вимагає детального аналізу держземель ФДМУ, переданих в суборенду. Нардепи підозрюють порушення законодавства при передачі, зокрема, не врахування виду угідь. Окрім того, профільний комітет вимагає звіту щодо державних земель, які були передані Фонду, але так і не були здані в суборенду.
Аграрний комітет Ради також закликав Кабмін не вилучати державні землі НААН на користь Фонду держмайна. Нардепи переконані, що це загрожує втратою вітчизняної селекції, наукових шкіл, робочих місць та продовольчій безпеці. Члени комітету наголосили, що обезземелення наукових установ і державних підприємств Національної академії аграрних наук України, які здійснюють ефективну господарську діяльність, як наслідок матиме скорочення робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої і економічної безпеки України.
Окрім того, уряд повинен визначити оптимальний обсяг землекористування наукових установ і підприємств Національної академії аграрних наук України, які забезпечать виконання державних програм і статутних завдань та збереження галузей селекції, насінництва, садівництва, виноградарства та мікробіології.
Водночас Фонд державного майна України повинен відкликати, переглянути і внести зміни до проєкту розпорядження КМУ щодо вилучення державних земельних ділянок, зокрема, НААН.