Богомолець: Кабмін витратив 3 роки на розробку воєнно-медичної доктрини, яка не захищає цивільних

“Цей надважливий документ, на ухваленні якого я наполягала від самого початку війни й ініціатором створення якого я була, за ідеєю, мав би окреслити стратегію діяльності держави не тільки у сфері медичного забезпечення армії, а й захисту цивільного населення у воєнний та мирний час. На жаль, в ухваленому стратегічному документі про захист цивільного населення не згадується. Воєнно-медична доктрина виявилася половинчастою, і при ближчому розгляді далекоглядної стратегії тут не виявилося, жодних принципових новацій не передбачено”, — написала парламентар.

Як пише політик, для неї зразком воєнно-медичної доктрини є моделі захисту Швейцарії та Ізраїлю, де всі громадяни володіють навичками надання невідкладної допомоги у разі поранень та травм.

“Тому я наполягала на тому, що Воєнно-медична доктрина держави має стати всеосяжним документом, який дасть відповіді на те, як має здійснюватися підготовка та взаємопідтримка всіх громадян України — військових і цивільних — у разі війни, і як має бути організоване надання допомоги всім, хто цього потребує, в умовах війни чи особливого стану”, — розповіла Богомолець.

Вона також додала, що вже пропонувала відродити знищену за часи незалежності обов’язкову військову підготовку для всіх медиків, які у разі широкомасштабної війни масово приєднуються до надання допомоги пораненим на фронті й у тилу.

“У моєму розумінні військово-медична служба має стати невіддільною частиною Воєнно-медичної доктрини. Крім того, я наполягала на обов’язковій військово-медичній підготовці у школах для вчителів та учнів, а також на проведенні навчань населення з цивільної оборони з елементами військово-медичної підготовки. Про це в документі не йдеться”, — заявила народний депутат.

За її словами, на 10 сторінках Кабмін підготував лише однобокий фрагмент тієї стратегії, яка мала би бути розроблена — і на це чиновникам знадобилося цілих 3 роки. Політик також припустила, що, побоюючись додаткової відповідальності та масштабних змін, розробники документу вирішили, що краще — залишити все як є.

“Схоже, що радянський менталітет — „аби чого не вийшло“ — перемагає. А тому майже весь документ — це нагадування про те, що у військово-медичній сфері потрібно дотримуватися чинного законодавства, і за межі потреб армії вплив цього документу не розповсюджується. Добре, що Кабмін спромігся створити хоч якийсь документ, який окреслює загальні засади медичного забезпечення військовослужбовців в Україні. Погано, що в цьому документі забута решта країни, а сам він не несе жодного нового сенсу і не відповідає вимогам часу”, — підсумувала Ольга Богомолець.