Благовіщення Пресвятої Богородиці - що це за свято, головні традиції та забобони
Київ • УНН
Свято відзначають 25 березня за новим календарем як день спасіння та надії. У цей день заборонено працювати на землі та вдягати новий одяг.
Благовіщення - це особлива церковна дата, релігійним значенням поступається лише Великодню та Різдву. Це символічне поєднання неба і землі, зими та літа, молитви та важкої праці. За новим календарем його святкують 25 березня, - пише УНН.
Свято базується на євангельському сюжеті, описаному апостолом Лукою. Архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в Назареті з вітанням: "Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!". Він сповістив, що саме вона обрана стати матір’ю Сина Божого.
Важливість цього моменту полягає не лише в чуді, а й у вільній згоді Марії. Її відповідь "Нехай буде мені згідно зі словом твоїм" розглядається богословами як акт найвищої довіри до Творця. Саме тому Благовіщення вважається святом спасіння: без людської згоди не було б втілення Бога, а отже - і надії на духовне відродження.
Традиції свята
Українські традиції на Благовіщення виникли ще до християнської ери та з часом змінювалися. Це великий та унікальний шлях світогляду, де природа сприймається як живий організм.
Літургія
Головною подією дня є святкова літургія. Кольором свята є блакитний — символ чистоти Богородиці. Віряни обов’язково приносять додому освячені проскури. У народі вірили, що така проскура має надзвичайну силу. Її зберігали за іконами, а якщо хтось у родині хворів — давали з’їсти шматочок. Господарі часто розтирали проскуру в крихти та змішували з посівним зерном, вірячи, що "Божа рука" допоможе врожаю зійти швидше.
Випускання птахів
Випускання на волю голубів або інших лісових птахів — ще одна українська традиція, що символізує звільнення душі від гріха та радість від приходу "благої вісті". Колись вірили, що птах, якого випустили на Благовіщення, полетить до Бога і розповість про добрі вчинки людини, яка дарувала йому свободу.
Очищення вогнем
Вечір перед Благовіщенням часто супроводжувався розпалюванням багать. Люди спалювали старі речі, солом’яні підстилки та сміття. Вважалося, що вогонь на Благовіщення має очисну силу — він "прогріває землю" і відганяє нечисть, яка прокидається навесні. Навколо вогнищ співали перші веснянки, закликаючи тепло.
Забобони на Благовіщення
Народна мудрість навколо Благовіщення побудована на принципі абсолютної пошани до спокою землі та природи.
Прислів’я "Птах гнізда не в’є, дівчина косу не плете" є ключем до розуміння свята. Будь-яка активність, пов’язана з творенням чи зміною форми, зокрема шиття, в’язання, стрижка волосся, вважалася небезпечною. Вірили, що навіть пташка, яка наважиться будувати гніздо цього дня, ризикує втратити крила. Щодо коси — вважалося, що волосся дівчини — це нитки її долі, і маніпуляції з ними на Благовіщення можуть її "заплутати".
До Благовіщення земля спить, і її не можна "турбувати", тобто копати і т. д. Вважається, що саме цього дня Господь благословляє землю, вона "відкривається" і стає готовою приймати насіння. Працювати на городі в цей день — означає накликати неврожай чи град.
У цей день не можна давати в борг гроші, сіль чи вогонь. Разом із предметом з дому може піти "благодать" і добробут. Це день внутрішнього зосередження на сім’ї.
Найсуворіша засторога каже, що якщо вдягнути на Благовіщення нову сукню чи сорочку, вона обов’язково порветься або забрудниться так, що не відпереш.
Найпоширеніші прикмети на Благовіщення
На Благовіщення часто вірили у прикмети. Все залежало від погоди у цей святий день.
Якщо на Благовіщення дощ - літо буде грибним, а врожай жита - багатим.
Гроза цього дня обіцяє тепле літо та гарні горіхи.
Яке Благовіщення - такий буде і Великдень.
Якщо сонце світить зранку - бути доброму врожаю ярих.