107 років тому: як Тризуб став державним символом України

Українська Центральна Рада 107 років тому ухвалила рішення, яким затвердила Тризуб за герб Української Народної Республіки, передає УНН. 

Деталі

107 років тому, 25 лютого 1918 року, Українська Центральна Рада ухвалила рішення, яким затвердила Тризуб за герб Української Народної Республіки. Ця історична подія відбулася в Коростені, оскільки Київ на той час був окупований більшовицькою росією. У протоколі засідання від 25 лютого 1918 року зокрема йдеться про ухвалення рішення у справі державного герба України: "Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого".

Герб УНР відтоді став одним із трьох офіційних символів Української держави, поряд із тим, як офіційними символами були проголошені Державний прапор та гімн. Тризуб як державний символ використовувався УНР до і після правління Павла Скоропадського та урядом УНР в екзилі. 19 лютого 1992 року, через майже шість місяців від проголошення Незалежності України, Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий герб України, визначивши його головним елементом Великого Державного герба.

Слово "герб" походить від німецького erbe (спадок) і означає емблему, спадковий знак, поєднання фігур і предметів, що виражає історичні традиції власника. Державний герб – це символ, який презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. У світовій практиці немає суворої регламентації творення державних гербів. Практика їх оформлення спирається на національні традиції певної країни.

Під час подій Української революції 1917—1921 років питання про кольори українського прапора було вирішено досить швидко. З гербом Української Народної Республіки справа була складніша. У двох великих масових маніфестаціях, що відбулися в березні 1917 року, можна було бачити кілька гербів, які учасники ходів намагалися представити як символ України: жовтий лев на блакитному тлі, комбінований герб з левом і архангелом Михайлом, козак з мушкетом, орел на синьому тлі і навіть півмісяць із зірками та хрестом над ним, - безумовними лише залишалися сині та жовті кольори.

У зв'язку з цим голова Центральної ради, найавторитетніший український історик Михайло Грушевський виступив 16 вересня 1917 року зі спеціальною статтею в газеті "Народна воля". Він наголосив насамперед, що постійного герба Україна ніколи не мала. До символів, здатних виступити в цій ролі, найбільш підходящими він виділяв Тризуб часів Київської Русі, лук або арбалет, відомий за київськими печатками XVII—XVIII століття, і козака з мушкетом, що зображувався на печатках Війська Запорізького.

У грудні 1917 року затверджується зразок першого державного кредитного білета. В його офіційному описі сказано: "сітка передньої частини квитка складається з хвилястих ліній; і в ній є білі відбитки Володимирського знака". Так, де-факто зображення тризубця вперше увійшло до офіційних документів Української Народної Республіки. 25 лютого 1918 року Рада Міністрів прийняла рішення внести до Ради закон про затвердження державним гербом Української Народної Республіки "прийнятого Морським флотом герба Володимира Великого". 1 березня того ж року у місті Коростені Рада затвердила цей герб. У 2006 році на вокзалі Коростеня, де в штабному вагоні урядового поїзда УНР і затверджено герб, встановлено пам'ятний монумент.

В наші дні, під час супротиву українців злочинному повномасштабному збройному вторгненню рф, Український тризуб як офіційний символ нашої держави уособлює зв’язок поколінь українського народу, його прагнення до власної державності, соборності та незалежності. Український герб символізує стійкість, мужність та героїзм, які демонструє весь український народ у боротьбі проти агресора, за Перемогу.

Також 25 лютого відзначається Міжнародний день кохлеарної імплантації.

Міжнародний день кохлеарної імплантації святкується в усьому світі, щоб показати людям з порушеннями слуху, на скільки ефективні сучасні технології, які використовуються в імплантації сьогодні. Кохлеарний імплант – це медичний пристрій, що використовується для відновлення слуху у людей зі значною втратою слуху або глухотою. Кохлеарна імплантація – це хірургічна процедура, під час якої кохлеарний імплантат поміщається під шкіру у завушній області. Аудіопроцесор розміщується у волоссі або з зовнішнього боку вуха, а гнучкий електрод вживляється у внутрішнє вухо. Таким чином, введені електроди заміняють уражені волоскові клітини внутрішнього вуха та створюють умови для перетворення звукового сигналу в електричний імпульс, що сприймається мозком.

У Польщі першу операцію по відновленні слуху глухій людині з використанням даної технології провів 16 липня 1992 року професор Хенрік Скаржіньскі. Перша в світі операція була проведена в Парижі французьким отохирургом Charles Eyries при співпраці з медичним фізиком Andre Djourno 25 лютого 1957 року. Пристрій, який було імплантовано, не давав можливості розуміти мову. Імплантація давала тільки відчуття звуків з навколишнього середовища, і в зв’язку з загальним розчаруванням пацієнта імплант було видалено. Попри обмежені технічні можливості пристрою вчені бачили в проведеному експерименті величезний потенціал.

Домашні тварини можуть покращити здоров’я ваших дітей – дослідження31.01.24, 06:30 • 25824 перегляди

Окрім того, в останній вівторок лютого відзначається Всесвітній день стерилізації домашніх тварин. Цей день має привернути увагу до важливості цієї процедури для здоров’я тварин і контролю за кількістю безпритульних собак та котів. Цей захід вперше відзначався у 1995 році як День стерилізації тварин у США, за ініціативою Доріс Дей та Ліги тварин Доріс Дей (DDAL), щоб допомогти усунути проблему безпритульних домашніх тварин. Після злиття DDAL з Гуманним товариством США (HSUS) у 2006 році традиція продовжилася під егідою HSUS як Всесвітній День стерилізації тварин.

У 2002 році метою заходу було проведення стерилізації 200000 домашніх тварин по всій території США. Фонд тварин Доріс Дей (DDAF) повідомляє, що з 2008 року ними було виділено 385 000 доларів США за стерилізацію 9 411 тварин у 39 штатах: 6388 котів, 3007 собак та 26 кроликів. Багато інших організацій та приватних осіб у всьому світі надають фінансову підтримку, здійснюють волонтерську діяльність та беруть участь у збиранні коштів для проведення заходів у Всесвітній День стерилізації тварин.

Церковні свята: 25 лютого – Митаря і Фарисея; святого Тарасія, архієпископа Царгородського.