Деталі
Цей закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім окремих пунктів.
Документ запроваджує чіткі правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості.
Документ встановлює вимоги до кредитодавців та колекторських компаній, зокрема:
- дотримуватися етичної поведінки з боржником;
- інформувати його у разі залучення колекторської компанії або відступлення права вимоги новому кредитору;
- укладати договори лише з компаніями, включеними до реєстру колекторських компаній, який веде НБУ;
- контролювати дії залучених колекторських компаній. За недотримання цих вимог передбачені штрафи.
Також документ встановлює вимоги до взаємодії зі споживачем (або його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості. Зокрема, під час першого спілкування кредитор або колекторська компанія повинні повідомити своє найменування, ім’я та прізвище представника, правову підставу для звернення та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача — також надати відповідні документи протягом семи робочих днів.
НБУ отримує повноваження контролювати додержання банками, іншими фінансовими установами та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.
Що було раніше
Напередодні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про врегулювання колекторської діяльності. Верховна Рада ухвалила його 19 березня.
До слова
НБУ постійно отримує скарги від громадян на дії колекторів. Тож, Нацбанк пояснив українцям, як діяти у разі погроз. Зазначається — якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство. Правопорушенням вважаються і погрози.
Для свого захисту потрібно як мінімум знати назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо самостійно владнати ситуацію не виходить, потрібно звернутися з заявою до НБУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини або до суду, радять у Нацбанку.