Міністерство економіки та довкілля України створило робочу групу, яка має підготувати пропозиції щодо посилення захисту тварин від жорстокого поводження. В Україні за знущання з тварин передбачено до восьми років ув’язнення, проте реальні тюремні строки отримують одиниці.
УНН з’ясував, що пропонує влада та чого вимагають зоозахисники.
Що вирішило Міністерство економіки
Про створення робочої групи міністерство повідомило 26 жовтня. До її складу увійшли близько 30 учасників, а очолив її заступник міністра економіки та довкілля Олександр Краснолуцький. Учасники визначатимуть проблеми та готуватимуть пропозиції у сфері захисту тварин.
Йдеться про захист домашніх, безпритульних і диких тварин. Завдання — наблизити українські норми до права ЄС і покращити взаємодію влади з громадськістю
Над чим працюватиме робоча група
Серед завдань — аналіз чинного законодавства, підготовка рекомендацій щодо його вдосконалення та перегляд практики реагування на жорстоке поводження. Також планують посилити координацію між поліцією, місцевою владою та зоозахисниками, адже навіть суворі заборони не захищають тварин, коли поліція не реагує на звернення або не збирає докази. Чи пропонуватиме група нові санкції або повноваження органів контролю, поки невідомо.
Чому система зоозахисту в Україні викликає запитання
За підрахунками Опендатабот на основі статистики прокуратури, за січень – травень 2025 року в Україні облікували 386 проваджень за статтею 299 Кримінального кодексу. Це у 3,7 раза більше, ніж за відповідний період 2024 року. На момент дослідження підозру оголосили приблизно у 80% справ, до суду надійшли близько 4%.
Юристка-аналітикиня UAnimals Анастасія Гевчук пояснила збільшення кількості зареєстрованих справ активнішою позицією громадян.
Це не про збільшення насильства, а про зменшення мовчання
Проте реєстрація справи й покарання винного — різні етапи. У листопаді 2025 року NGL.media проаналізувало 148 обвинувальних вироків, винесених після посилення відповідальності у 2021 році. Реальне ув'язнення призначили лише у семи випадках, тобто приблизно 5%. У 129 випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням, у 11 призначили штраф, ще в одному — громадські роботи.
Яке покарання за жорстоке поводження з тваринами передбачає закон
За статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знущання, що завдало тварині болю або страждань, але не спричинило тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, карається штрафом від 3400 до 5100 гривень. Якщо порушення повторне протягом року, вчинене групою осіб або щодо кількох тварин, штраф становить від 5100 до 8500 гривень. Можливий також адміністративний арешт до 15 діб. Якщо власник становить загрозу тварині, можлива конфіскація.
Стаття 299 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за жорстоке поводження з хребетними тваринами за визначених законом обставин, зокрема якщо дії спричинили каліцтво або загибель. Основна санкція — обмеження волі від одного до трьох років або позбавлення волі від двох до трьох років. За такі дії в присутності дітей передбачено від трьох до п’яти років позбавлення волі, а за особливу жорстокість, повторність чи вчинення злочину групою осіб — від п’яти до восьми років.
Європейські правила захисту тварин: що вже діє, а що ще належить змінити
Україна вже стала учасницею Європейської конвенції про захист домашніх тварин Ради Європи: для країни вона набула чинності у 2014 році. У січні 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11328, який, зокрема, пропонує уточнити поняття залишення тварин напризволяще та належних умов утримання, а також посилити роль громад в інформаційних і освітніх програмах.
Рада підтримала за основу законопроєкт про гуманне ставлення до тварин15.01.26, 12:39
У серпні 2026 року набув чинності регламент ЄС 2026/1818 про добробут собак і котів та можливість відстежувати їх походження. Він встановлює спільні вимоги до розплідників, притулків, утримання, ідентифікації та продажу тварин. Основні положення почнуть застосовувати з серпня 2028 року, а окремі вимоги до реєстрації впроваджуватимуть поступово пізніше.
Що пропонують змінити зоозахисники
Зоозахисна організація UAnimals уже наполягає на змінах щодо безпритульних і диких тварин, умов роботи розплідників, утримання тварин у неволі та відповідальності за жорстокість. Закон однаково захищає і домашніх, і безпритульних тварин.
Юристка UAnimals Аліна Сорока наголошує: фото й відео можуть стати підставою для відкриття справи, однак для того, щоб людина отримала повідомлення про підозру, має бути сукупність речових доказів. Тому фахівчиня радить свідкам фіксувати обставини події, контакти очевидців і подавати письмові заяви до поліції. Це допоможе оскаржувати можливу бездіяльність правоохоронців.
Частина активістів вимагає жорсткіших вироків. Зокрема, ініціаторка петиції до уряду Людмила Царьова на початку 2026 року виступила за суворіше кримінальне покарання, заборону засудженим утримувати тварин та реєстр осіб, покараних за такі злочини.
Безпритульні тварини в Україні та виклики війни
Повномасштабна війна додала до проблем захисту тварин евакуацію, лікування поранених, пошук перетримок та місць у притулках. Через бойові дії та евакуацію людей частина тварин залишається без догляду.
За звітом UAnimals, лише у вересні 2026 року організація евакуювала 145 тварин із 13 населених пунктів чотирьох областей, допомогла покращити умови утримання 550 тварин у притулках і реабілітаційних центрах та стерилізувала 871 тварину. Також її команда звернулася до поліції щодо 13 випадків можливого жорстокого поводження. Це статистика лише однієї організації.
Для громад особливо важливі сталі програми стерилізації, вакцинації, утримання та прилаштування безпритульних тварин. Потрібні правила щодо вилучення тварин, їх передачі в притулки та фінансування догляду.
Крім того, збільшилися випадки жорсткого поводження з тваринами через внутрішню міграцію та виїзд українців до інших країн. Усередині країні власники тварин, які виїжджають із небезпечних регіонів, не можуть знайти житло через орендарів, які відмовляються здавати їм квартири та будинки. Не допомагають навіть намагання людей заплатити великий депозит і готовність відшкодувати матеріальну шкоду, якщо її завдасть улюбленець. Ба, більше: за даними платформи OLX, де ВПО найчастіше намагаються шукати помешкання, у деяких містах (як то Житомир, Вінниця, Кривий Ріг) немає жодної пропозиції житла для власників тварин. З огляду на це деякі господарі залишають своїх котів і собак просто неба або й наважуються на вбивство тварини.
У ситуаціях, коли йдеться про виїзд із країни, все ще складніше. Адже для того, щоб легально вивезти тварину з країни, потрібні ветеринарні документи, чіп, не протерміновані вакцинації. Усе це коштує грошей та вимагає часу (в середньому від місяця до кількох місяців). Далеко не всі мають фінансову змогу та час, аби виконати всі умови. Крім того, далеко не всі країни можуть прийняти з хатнім улюбленцем. Так, до Франції не можливо вивезти червоновухих черепах, адже це забороняє закон країни. Тому деякі люди, замість того, щоб шукати тваринці перетримку чи нових господарів, просто викидають її.
Права тварин - не дискусія, а даність: яка ситуація в Україні10.12.25, 11:54
Зоозахист в Україні: чи очікувати на реальні зміни
Поки що нова робоча група має консультативне завдання: підготувати пропозиції, які можуть стати основою законодавчих рішень. Створення групи саме по собі не змінює санкцій чи обов’язків власників. Публічність її роботи теж матиме значення: відкриті напрацювання дадуть змогу оцінити, які пропозиції підтримали посадовці, а які залишилися без руху.
Оцінити результат можна буде за конкретними кроками: чи з'являться тексти поправок і строки їх розгляду, чи отримають поліція та громади зрозумілі процедури реагування, чи стане більше належно розслідуваних справ і судових рішень, а також чи поліпшаться умови утримання тварин.
Нагадаємо
Раніше ми розповідали про те, як звіринці захищають тварин під час війни в Україні.