Проєкт програми розширеного фінансування між Україною та МВФ передбачає пакет змін, покликаних зміцнити державні фінанси, посилити антикорупційну політику та підвищити якість управління. Водночас у випадку імплементації меморандуму, зміни фінансових засад країни позначаться, як на роботі бізнесу, так і на повсякденному житті громадян. Що саме може змінитися, читайте в матеріалі УНН.
Міжнародний валютний фонд та уряд України узгодили на рівні експертів проєкт програми розширеного фінансування строком 48 місяців та обсягом $8,1 млрд. Програма має стати фінансовим фундаментом для подальшого залучення допомоги партнерів у наступні роки.
Податкова політика та цифрові платформи: що може змінитися
У нинішньому форматі, програма передбачає оновлення підходів до податкової політики, митних правил, роботи енергетичного сектору та взаємодії держави з бізнесом. Більша частина змін спрямована на те, щоб збільшити власні доходи бюджету й зробити економіку більш прозорою. Та попри технічну назву документів, фактично йдеться про речі, які можуть торкнутися кожної родини – від цін на комунальні послуги до вартості онлайн-покупок чи умов роботи для ФОПів.
Зокрема, відомо, що відповідно до вимог МВФ, Україна може поступово скоротити податкові пільги, включно з реформуванням спрощеної системи оподаткування, сильніше контролювати доходи, отримані через цифрові платформи, та перейти до більш адресної моделі соціальної підтримки. Усі ці нововведення мають запрацювати лише після ухвалення відповідних законів, однак дискусія щодо їхнього змісту вже активно триває.
Як можливі податкові зміни вплинуть на ринок праці
Фінтехекспертка та співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка вважає, що запропоновані МВФ кроки можуть змінити структуру українського ринку праці та звичний для багатьох формат самозайнятості.
Ми звикли до великої кількості умовних "сірих зон", на яких трималася частина малого бізнесу та приватних продажів. Нова архітектура податків фактично ліквідує ці зони, і перехід не буде безболісним. Але без нього неможливо утримати державу в умовах затяжної війни. Держава намагатиметься зменшити обсяг тіньових доходів і зробити фінансову систему більш стійкою під час війни, тому деякі схеми, які були нормою багато років, просто перестануть працювати
У найближчі місяці уряд представить остаточний текст меморандуму й відповідні законодавчі ініціативи. Від того, наскільки зважено вони будуть розроблені, залежатиме і реакція бізнесу, і те, як українці відчують ці зміни у своєму повсякденному житті. При цьому, всередині цих рішень немає нічого революційного – за логікою МВФ, країна, яка живе у воєнній економіці, має збирати більше податків сама, а не покладатися виключно на зовнішню підтримку. Але для домогосподарств це означає дуже практичні зміни.
Податок на OLX
Найбільший резонанс викликало можливе оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, як-от OLX, Glovo, Bolt чи Booking. В інформаційному просторі це швидко охрестили "податком на OLX", хоча насправді йдеться про спробу держави зібрати частину доходів, які давно перестали бути епізодичними і фактично перетворилися на бізнес-модель.
Я не думаю, що держава збирається обкладати податком людину, яка раз на рік продає старий велосипед. Проблема в іншому – десятки тисяч людей, які фактично торгують системно, працюють без реєстрації, без чеків, без податків. Держава більше не може дозволити собі не бачити ці обороти
Що чекає на ФОПів і малий бізнес у разі впровадження вимог МВФ
Не менш відчутними, якщо меморандум таки буде імплементовано, можуть стати зміни для бізнесу на спрощеній системі оподаткування. Приведення ПДВ до єдиного стандарту, жорсткі критерії визначення трудових відносин, імовірне скорочення пільг для ФОПів – усе це вже викликає напругу в підприємницькому середовищі. Частина сфер, зокрема IT, маркетинг чи креативні індустрії, де модель "ФОП замість трудового контракту" була нормою, можуть перейти на офіційне працевлаштування з повним пакетом внесків. Це означає збільшення податкового навантаження на роботодавців, а для працівників – менше зарплати "на руки" у короткій перспективі, але кращий соціальний захист у довгостроковій.
При цьому, мікробізнес: кав’ярні, манікюрні кабінети, невеликі магазини – відчують реформу чи не найбільше через збільшення адміністративних витрат і вимог до обліку.
"Найуразливіші – це не великі мережі, а люди, які працюють на себе й живуть фактично з кількох замовлень на місяць. Якщо їх просто "заганяти в білу" без супроводу й адаптації, частина або закриється, або піде ще глибше в тінь. А тоді тіньова економіка не зменшиться, а лише подорожчає для самої держави",– говорить Олена Сосєдка.
Енергетичні тарифи та субсидії
Щодо соціальної підтримки населення – МВФ наполягає на відмові від широких житлових субсидій та переході до адресної допомоги. Це означає, що тарифи для населення у перспективі рухатимуться ближче до ринкових. За словами Олени Сосєдки, це один із найбільш чутливих аспектів.
МВФ не ставить за мету зробити тарифи високими. Йдеться про інше – держава не може субсидіювати всіх підряд. У людей, які мають достатній дохід, буде більше прямої відповідальності за оплату своїх рахунків. Для вразливих груп необхідно розгорнути ефективну адресну підтримку
Зміни в митних правилах і онлайн-покупках
Не менш дискусійним є зниження безмитного порогу для посилок з-за кордону. Масовий сегмент покупок на AliExpress, Shein чи Amazon подорожчає, а розвиток "сірої" онлайн-торгівлі стане набагато складнішим. У довгостроковій перспективі це може підштовхнути до розвитку внутрішніх ринків і вирівняти конкуренцію між імпортом і локальними продавцями.
При цьому, всі ці зміни не з’являться миттєво. Наразі Україна має домовленість на рівні місії МВФ, а остаточні кроки будуть визначені у меморандумі й ухвалені парламентом. Проте напрямок вже зрозумілий: скорочення пільг, боротьба з тіньовою економікою, адресність допомоги, збільшення власних доходів держави. Суспільство неминуче відчує переосмислення економічної моделі, у якій жило багато років.
Попереду складні роки переходу, але саме від того, наскільки злагоджено та прозоро пройде цей період, залежить, чи матиме Україна фінансову стійкість, достатню для перемоги, відновлення та довгострокового розвитку.