Переговори представників неформального політичного об’єднання будуть присвячені розширенню Європейського Союзу. Зокрема, питанню доєднання до нього України.
Останнім часом заяви політичних лідерів про підтримку вступу до ЄС практично зникли з інформаційного простору. Це, загалом, і не дивно: на даний момент питання перейшло у технічну площину. Україна подала заявку, отримала статус кандидата і сім пунктів, які необхідно виконати, аби рух до ЄС продовжився. Очікується, що проміжний звіт щодо виконання цих пунктів Єврокомісія оприлюднить до кінця весни.
Німеччина та Франція є лідерами у Європі, а Польщу можна назвати найбільшим виразником інтересів України у ЄС. Тож перемовини у Курнику точно зайвими не будуть.
Німеччина та Франція – беззастережна, але обережна підтримка
Позиції цих двох країн по українському питанню, в принципі, схожі. Роками лідери Німеччини та Франції годували українську владу обіцянками, що наша держава стане членом ЄС, але у дуже далекій перспективі.
Російська агресія змінила геополітичну ситуацію, і поява хоча б якоїсь конкретики у цьому питанні стала одним з елементів підтримки Євросоюзом України у протистоянні рф. Зрештою, ні Шольц, ні Макрон не кинулися з розкритими обіймами приймати Україну до ЄС. Лунали і лунають заяви по беззастережну підтримку вступу, але із зауваженнями, що цей процес може бути тривалим.
Макрон, взагалі, пропонував створити якусь альтернативну «європейську спільноту» куди приймати країни, що не є членами ЄС. Шольц, в свою чергу запропонував реформувати систему ухвалення рішень в ЄС: приймати їх більшістю, а не одностайно. І вже після цього розглядати вступ нових членів.
Проміжний звіт ЄК вочевидь спонукає Шольца та Макрона до нових заяв, за якими буде видно чи змінилася їхня позиція.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Реформи і геополітичне розширення": канцлер Шольц розповів, яким бачить майбутнє ЄС
Вступ України до ЄС є головним пріоритетом - Польща
Польща ще до початку повномасштабної російської агресії активно підтримувала вступ України до ЄС на НАТО, і ця позиція не змінилася. В одній з нещодавніх заяв президент Польщі Дуда сказав, що вступ України та Молдови до Євросоюзу є одним із головних пріоритетів.
З Варшави періодично лунали заяви, що там хотіли би бачити Україну повноцінним членом ЄС вже за декілька років, однак, на заваді може стати війна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова ІПСО росіян: окупанти намагаються посварити поляків та українців
Чого Україні очікувати від перемовин?
Приймати історичних рішень та робити гучних заяв ніхто не буде. Скоріш за все, Стефанишина у вузькому колі розкаже як Україна виконує рекомендації Єврокомісії. Та спробує дізнатися, в першу чергу, від представників Франції та Німеччини чи варто очікувати від лідерів цих країн більш рішучих і конкретних заяв та дій по підтримці вступу України до Євросоюзу.
Довідково:
Веймарський трикутник – неформальне політичне об’єднання Німеччини, Франції та Польщі, яке виникло у 1991 році. Перша зустріч голів МЗС трьох держав відбулась у німецькому місті Веймар.
Першочерговою метою діяльності Веймарського трикутника було просування вступу Польщі до НАТО та ЄС. Однак, об’єднання продовжило існувати і після того як Польща стала членом цих організацій.
У рамках Веймарського трикутника відбуваються зустрічі лідерів трьох держав, міністрів для вироблення спільної позиції по важливих питаннях.