Держава має відреагувати на численні звернення українських громадян, які заявляють про заподіяну їм шкоду в приватній одеській клініці Odrex. Йдеться не про поодинокі скарги, а про масові свідчення родин померлих пацієнтів і людей, які пережили тяжкі ускладнення після лікування там. Чи почує Міністерство охорони здоровʼя та правоохоронці прохання людей про допомогу - читайте у матеріалі УНН.
Українці більше не готові залишатися сам на сам з трагедіями, повʼязаними з лікуванням в клініці Odrex. Люди, що вважають себе постраждалими, вийшли в публічний простір, об’єдналися, звернулися до правоохоронних органів і органів влади, чітко окресливши свою позицію: проблема порушень в "Одрекс" має системний характер і виходить далеко за межі поодиноких медичних помилок.
Символом об’єднання став запуск сайту Stop Odrex – відкритої платформи, де постраждалі можуть анонімно чи публічно розповісти власні історії, надати медичні документи, свідчення та матеріали, дізнатися новини про перебіг інших кримінальних справ постраждалих та підтримати один одного. А також спільне відеозвернення від рідних померлих пацієнтів Odrex. Які звернулися до правоохоронців та влади, з проханням відновити справедливість та попередити нові трагедії.
Люди прямо говорять: самостійно протистояти великій приватній клініці з потужними фінансовими, юридичними й медійними ресурсами – вони не можуть. Йдеться не лише про можливості наймати дорогих адвокатів, а й про системну інформаційну протидію. Мовляв, після того як лікарям Odrex було повідомлено про підозру у справі, пов’язаній зі смертю бізнесмена Аднана Ківана, співвласник клініки начеб-то запустив масштабну кампанію з "відбілювання" репутації медзакладу та підозрюваного у медичній недбалості, що спричинила смерть пацієнта, Віталія Русакова. Який був особистим лікарем Аднана Ківана протягом довгих років. А як розповіла журналіста Зоя Казанжи, ще й отримав у подарунок від Аднана Ківана квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus.
Тож постає логічне питання: чи можуть звичайні громадяни, які втратили близьких і роками борються за правду, протистояти клініці, здатній у короткі строки спрямувати величезні гроші для формування вигідного для себе інформаційного поля? Саме ця очевидна нерівність можливостей і змусила людей об’єднатися й звернутися безпосередньо до держави, яка здатна забезпечити неупереджене розслідування та реальну відповідальність. А головне – здатна захистити українських пацієнтів.
Адже попри різні діагнози, історії людей мають спільні риси – повторюваність медичних помилок та методів ведення бізнесу в Odrex. Люди з різними хворобами, з різних міст, незалежно один від одного, описують схожі події: лікування не за медичними протоколами, різке погіршення стану здоровʼя від моменту перебування в клініці, тиск та залякування з боку адміністрації, стрімке зростання вартості лікування, а після смерті пацієнта – труднощі з отриманням повної медичної документації, фальсифікація підписів рідних пацієнтів, заборона розтину тіла померлого та ритуальна служба "Анубіс" – що без попередження рідних забирає померлих пацієнтів з Odrex. Трагічні історії лікування в клініці Odrex постраждалі та їх родини розповіли у документальному фільмі "Осине гніздо".
Усе це не є судовими вироками і не підміняє собою слідство. Але коли люди масово скаржаться на приватну клініку та заявляють про безпрецедентні порушення – правова держава не може залишити це поза увагою. Перший крок у вигляді відкликання медичної ліцензії Odrex, виданої на ТОВ "Дім медицини" – вже зроблено. Далі має відбутися комплексна перевірка всієї клініки та окремо кожної з юридичних осіб медзакладу, на дотримання ліцензійних умов. Відповідальність за це лежить на МОЗ, як єдиному регулятору медичної сфери в Україні та ліцензіату приватних клінік.
Скандал навколо Odrex давно вийшов за межі однієї смерті. Він стосується довіри до системи охорони здоров’я, ефективності державного контролю та здатності держави захищати громадян у ситуаціях, де баланс сил очевидно нерівний. Якщо люди змушені створювати рух, сайт, публічні звернення та документальні фільми, це означає лише одне: інституційні механізми захисту поки не спрацювали.
Ігнорування цього запиту може мати значно ширші наслідки, ніж репутаційні ризики для окремої клініки. Воно формує небезпечний прецедент – коли навіть у випадках смертей пацієнтів держава залишається осторонь, а громадяни змушені самі виборювати право бути почутими.
Постраждалі наголошують: вони не прагнуть помсти. Вони просять про справедливість, відповідальність і гарантії того, що подібні трагедії не повторяться. І що більше людей наважується говорити відкрито, то очевиднішим стає: проблема може бути значно глибшою, ніж окремі медичні інциденти.