Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики у середу планує розглянути доопрацьований законопроєкт щодо діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Попри те, що робоча група кілька разів збиралася для покращення документа, у ньому досі залишається низка спірних норм, які роблять діяльність ФГВФО більш закритою і знімають відповідальність із посадовців Фонду, пише УНН.
У доопрацьований проєкт закону №13007-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування", який є у розпорядженні редакції УНН, внесено низку суттєвих змін у порівнянні з первинною редакцією. Проте досі залишаються норми, які суперечать чинному законодавству та Конституції України.
Зокрема йдеться про обмеження права вкладників та акціонерів банку, що перебуває у процесі ліквідації, на оскарження рішень, ухваленим Фондом гарантування вкладів. Законопроєкт суттєво зменшує строки подання скарг до суду – до 30 днів. За словами юристів, такого строку недостатньо для ефективної підготовки відповідної скарги з урахуванням того, що законопроєктом паралельно пропонується дозволити Фонду гарантування вкладів не звітувати перед громадськістю щодо прийнятих ним рішень. Таке нововведення значно ускладнить вкладникам, кредиторам та акціонерам банку, що ліквідується, доступ до публічної інформації, а отже позбавить можливості вчасно дізнаватись про ухвалені рішення, які можна було б оскаржити.
До речі у законопроєкті також передбачено, що у разі, якщо посадовців Фонду будуть притягувати до адміністративних порушень, оплата послуг їхніх адвокатів має здійснюватися коштом ФГВФО. Варто зауважити, що найпоширеніше порушення серед посадових осіб Фонду – це якраз порушення права на доступ до інформації.
До речі фінансується діяльність Фонду гарантування вкладів якраз за рахунок банків, що перебувають у процесі ліквідації. Тож виходить, що банки повинні оплачувати послуги юристів Фонду у справах про адмінпорушення, скоєні у процесі їхньої ліквідації. Єдине уточнення, яке зʼявилося у доопрацьованому варіанті законопроєкту, стосується виключення щодо корупційних правопорушень. Послуги адвокатів із захисту у таких справах посадовці ФГВФО оплачуватимуть із власної кишені.
Значні зауваження також виникають й до норми щодо оцінки активів банку, яка у більшості випадків не відповідає реальності.
Зокрема оцінщик за три тижні проводить оцінку активів банку. Вона використовується для пошуку інвесторів для неплатоспроможного банку перед початком його ліквідації. Але за статистикою тільки 3% оцінок відповідають справжній вартості активів банку, а 97% оцінок не відповідають реальності.
Запропонований законопроєкт не вирішує цієї проблеми. Він пропонує представникам банка-інвестора, що отримає у підсумку майно неплатоспроможної фінустанови, оскаржувати оцінку і звертатися до Фонду гарантування вкладів з вимогою докомпенсації або заміни майна. Варто зауважити, що сама оцінка – недешеве задоволення, яке оплачує ФГВФО.
Очевидно, що три тижні мало для належної оцінки активів неплатоспроможного банку. Це є наслідком того, що тимчасова адміністрація у неплатоспроможний банк вводиться всього на 1 місяць. Попередня редакція документа передбачала продовження цього строку до 3 місяців, однак у доопрацьованому варіанті залишилися 30 днів. Тобто замість того, щоб запропонувати європейський підхід до оцінки майна, доопрацьований варіант залишає усе як було у попередній версії, яку розкритикували юристи та навіть Головне науково-експертне управління ВР.
Тож доопрацьований законопроєкт містить певні косметичні поступки, однак системні зауваження — щодо правової невизначеності, потенційного конфлікту з Конституцією та ризиків для інвесторів і кредиторів — залишаються актуальними.
Додамо
Варто зауважити, що у висновку Головного науково-експертного управління Ради щодо законопроєкту, зареєстрованого головою податкового комітету Ради Данилом Гетманцевим, йдеться про те, що експерти не побачили кореляції цього документу із Меморандумом між Урядом України та МВФ.
Слід зауважити, що у супровідних документах до проекту… не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроекту, що дозволило б оцінити вплив пропонованих у ньому новацій виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, як на захист прав вкладників від наслідків неплатоспроможності банку, ефективність процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, так і в контексті їх відповідності Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом, про який йдеться у пояснювальній записці до проекту
Експерти наголошують, що законопроєкт не містить завершеного механізму правового регулювання, а більшість ключових норм, які пропонує Гетманцев, зокрема щодо виведення банків з ринку, передаються на розсуд самого Фонду. Це, на думку фахівців, унеможливлює об’єктивну оцінку наслідків закону, зокрема впливу на вартість активів банків, порядок компенсацій та захист прав вкладників.
Крім того, експерти вказують, що законопроєкт Гетманцева фактично наділяє Фонд гарантування вкладів повноваженнями, які належать до виключної компетенції Національного банку, що суперечить чинному законодавству.
Особливо ризикованим, на їхню думку, виглядає пункт, який дозволяє працівникам Фонду одночасно працювати на посадах в перехідних банках. Це створює потенційний конфлікт інтересів та розширює можливості для корупції. А положення про можливість неоприлюднення фінансової звітності Фонду — прямо підриває принципи прозорості та підзвітності.
Дискусійною виглядає пропозиція оновленої ч. 5 cт. 18 Закону щодо виключення вимоги стосовно оприлюднення Фондом річної/квартальної фінансової звітності відповідно до вимог законодавства; результатів оцінки активів банку з розподілом за видами активів і зазначенням незалежного суб’єкта оціночної діяльності, способу оцінки та дати, на яку здійснена оцінка, оскільки таке може негативно вплинути на публічність та прозорість інформації щодо неплатоспроможного банку та, як наслідок, позначитись на спроможності вкладників та кредиторів банку щодо захисту своїх прав та інтересів
Нагадаємо
Раніше УНН писав, що після детального вивчення документа стало зрозуміло, що запропоновані Гетманцевим зміни до законодавства в частині діяльності ФГВФО суперечать Конституції України в частині права громадян на вільне володіння майном, а також права на судове оскарження та справедливий суд. Крім того, законодавча ініціатива Гетманцев порушує низку чинних законів і створює великі корупційні ризики. Крім того, законопроєкт Гетманцева суперечить зобов’язанням, взятим Україною перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) у межах чинної програми фінансування.