Кабінет Міністрів України планує до кінця тижня ухвалити зміни до правил бронювання військовозобов'язаних працівників, остаточне рішення щодо перегляду квот для окремих галузей економіки поки не прийнято. Попри те, що частину найбільш суперечливих положень із проєкту постанови вже вилучили, бізнес продовжує висловлювати занепокоєння через можливі негативні наслідки нововведень. Підприємці наголошують, що постійна зміна правил ускладнює планування діяльності, загрожує дефіцитом кадрів і може негативно позначитися на роботі стратегічно важливих галузей економіки, пише УНН.
Уряд готує остаточне рішення: які зміни залишилися в проєкті постанови
Раніше Премʼєр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Кабінет Міністрів України планує до кінця поточного тижня ухвалити постанову про оновлення правил бронювання військовозобов'язаних працівників. Водночас дискусія щодо можливого скорочення квот для окремих секторів економіки ще триває.
За даними заступника голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського парламентарі обговорили ситуацію з міністром економіки та довкілля Олександром Кравченком.
Наразі статус такий: постанову щодо оновлення системи бронювання Кабмін планує прийняти до кінця тижня. Станом на сьогодні з проєкту постанови виключено пункт про неврахування працівників, які мають відстрочку від мобілізації при розрахунку квоти бронювання. Дискусія щодо перегляду квот для окремих секторів економіки ще не фіналізована
Раніше обговорювалася можливість скорочення квот для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальної сфери - із 75% до 60%.
За даними нардепа, уряд планує залишити в постанові пункт про створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних. Він матиме статус дорадчого органу при Кабміні.
Новостворений центр перевірятиме обґрунтованість критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих, та рекомендуватиме їх перегляд. Однак остаточні рішення залишатимуться за центральними органами виконавчої влади та місцевими адміністраціями.
Варто зауважити, що представники бізнесу продовжують наполягати на необхідності чітких і прозорих процедур, які не створюватимуть додаткових адміністративних перешкод для підприємств у питанні отримання статусу критичного та бронювання персоналу.
Бізнес вимагає стабільних правил і попереджає про можливе закриття підприємств
Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко розповіла у коментарі журналістам, що запропоновані урядом зміни викликали серйозне занепокоєння як серед українських, так і серед іноземних компаній.
Найбільше запитань у підприємців виникло щодо створення Координаційного центру та запропонованого перегляду бази розрахунку квоти бронювання. У бізнесу немає достатнього розуміння, як працюватимуть нові процедури та які наслідки вони матимуть для кадрового забезпечення підприємств.
Компанії дуже занепокоєні і сприйняли ці зміни, які пропонуються урядом з хвилюванням. Особливо їх схвилювали два моменти. Перше – це створення Координаційного центру, який незрозуміло як і в які терміни буде видавати рішення про бронювання і про критичність. Друга важлива зміна, яка пролунала, - це зміна бази розрахунку для обрахування 50%-ї квоти
За її словами, підприємства побоюються, що нові обмеження можуть призвести до втрати кваліфікованих працівників, перегляду виробничих планів і загалом скорочення операційної діяльності. Окремі компанії вже попередили Асоціацію про ризик припинення роботи у разі ухвалення найбільш жорстких положень.
Ми розуміємо, що 100% бізнесу при зміні правил не виживе
У ЄБА також вважають, що повноваження нового координаційного органу недостатньо визначені і створюють корупційні ризики.
Однак головна претензія бізнесу стосується не лише окремих змін, а й постійного перегляду самих правил бронювання. Компанії змушені планувати виробництво, інвестиції, виконання контрактів та кадрову політику в умовах, постійних змін механізмів збереження ключових кадрів.
Бізнес каже про те, що нам треба якась передбачуваність, нам треба менше хаотичності у прийнятті цих рішень, адже нам також потрібно планувати. Ми розуміємо, що потрібна сильна армія і це не обговорюється, але для того, щоб була сильна армія нам також потрібна сильна економіка
Під загрозою можуть опинитися не лише оборонні підприємства, а й суміжні галузі
Потенційні наслідки перегляду правил бронювання виходять далеко за межі підприємств, для яких уряд безпосередньо пропонує скоротити квоти.
Робота оборонно-промислового комплексу, енергетики та інших стратегічних секторів залежить від цілої мережі суміжних підприємств, які забезпечують їх матеріалами, обладнанням, комплектуючими, транспортними та технічними послугами, але при цьому, наприклад, не виготовляють озброєння.
Йдеться, зокрема, про машинобудування, металургію, хімічну промисловість, логістику, транспорт, авіаційну галузь, ремонтні та сервісні підприємства. Частина цих компаній може не належати безпосередньо до оборонного чи енергетичного сектору, однак фактично забезпечує безперервність їхньої роботи.
Наприклад, підприємство, яке виготовляє комплектуючі для оборонної промисловості, може формально працювати в іншому секторі економіки і частка держконтрактів у його роботі буде не 100%-ю. Проте втрата критично важливих вузькопрофільних фахівців здатна порушити виробничі ланцюги та вплинути на строки виконання оборонних замовлень.
Аналогічна ситуація й у сфері транспорту та логістики, від яких залежать постачання обладнання, перевезення вантажів, гуманітарні операції та забезпечення роботи інших стратегічних галузей. Особливе значення мають спеціалізовані підприємства, де підготовка кваліфікованих працівників потребує років, а швидко замінити їх практично неможливо. Не варто забувати й те, що компанії сплачують податки і повертають в Україну валютну виручку, що допомагає наповнювати бюджет.
Бізнес попереджає про зупинку авіакомпаній і зрив оборонних контрактів16.10.26, 16:30
Відтак оцінювати наслідки змін до правил бронювання виключно через кількість працівників, яких потенційно можна мобілізувати, недостатньо. Необхідно враховувати і те, яку роль кожне підприємство відіграє в економіці, наскільки його робота пов'язана з обороноздатністю держави та які наслідки матиме втрата персоналу для суміжних виробництв та держави в цілому.
КМУ варто шукати мобілізаційний резерв серед тих, хто ухиляється від мобілізації
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман зазначив, що представники 16 економічних аналітичних центрів у спільному зверненні до влади вже попереджали про ризики запропонованих змін. За його словами, вилучення норми щодо працівників із законними відстрочками є позитивним кроком, який свідчить про врахування частини зауважень експертного середовища.
Але питання повноважень Координаційного центру залишається відкритим. Гетман переконаний, що новий орган не повинен мати інструментів для самостійного блокування чи скасування статусу критично важливих підприємств.
Загалом у тому вигляді, в якому постанова є зараз, вона значно краща, ніж попередній варіант. Тобто певні зауваження були враховані, і це важливо. Однак проблема з Координаційним штабом (Центром - ред.) залишається. Вважаємо, що його функції потрібно максимально мінімізувати, залишивши йому виключно дорадчу роль
Кабміну пропонують ввести мораторій до завершення консультацій щодо бронювання18.10.26, 10:20
Водночас експерт звернув увагу на суперечність у підході Кабміну до перегляду правил бронювання. На його думку, уряд намагається збільшити мобілізаційний ресурс насамперед за рахунок офіційно працевлаштованих громадян, які забезпечують роботу підприємств і податкові надходження до бюджету. При цьому поза увагою залишаються військовозобов'язані, які перебувають у розшуку та уникають офіційного працевлаштування.
За наявними оцінками, близько двох мільйонів людей перебувають у розшуку та не мають офіційного працевлаштування. Значна частина таких людей працює в тіні, не оформлюється офіційно, щоб не привертати до себе уваги через трудові відносини з конкретним підприємством
Він переконаний, що пріоритетом держави має бути якраз робота із тими, хто ухиляється від мобілізації.
Саме на цьому напрямі уряду варто було б зосередити увагу насамперед. Потрібно шукати способи залучення до мобілізаційного процесу людей, які перебувають поза офіційним сектором економіки, а не створювати додаткові ризики для підприємств, які працюють прозоро, сплачують податки та забезпечують зайнятість
Він додав, що бронювання - може бути виключно механізмом пошуку додаткового мобілізаційного ресурсу. Його призначення також полягає у збереженні виробничого потенціалу, робочих місць і бюджетних надходжень, з яких фінансуються, зокрема, потреби армії.