Після саморозпуску громадської ради Агентство з розшуку і менеджменту активів взагалі без зовнішнього контролю, а. тому не можна назвати діяльність АРМА прозорою. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, вже колишній голова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько.
Деталі
Днями всі члени громадської ради при АРМА склали свої повноваження. На засіданні вони наголосили на непрозорості у роботі АРМА та на тому, що агентство створює штучні перешкоди для здійснення заходів громадського контролю за його діяльністю. Окрім того, члени ради заявили, що керівництво АРМА систематично ігнорує їхні звернення та в порушення вимог закону не залучає їх до опрацювання нормативно-правових актів.
Ігор Чобітько зазначив, що існування громадської ради передбачене законом, а тому існувати АРМА без цього органу "буде тяжко", адже є певні рішення, які обов’язково повинні узгоджуватися з радою/
Є два органи, які згідно з законом контролюють діяльність АРМА. Це – зовнішній контроль, який складається з трьох осіб: один від президента, один від ВР і один від КМУ. Але оця зовнішня комісія, яка оцінює діяльність АРМА, вона не створена від початку діяльності АРМА і досі. І другий контролюючий орган – це 9 осіб від громадськості, які обираються шляхом конкурсу – це ми. Зараз немає жодного контролюючого органу. Більше того – ще був внутрішній контроль, діяльність якого за часів зміни керівництва фактично анулювалася. Тому на сьогодні фактично на мій погляд контролю дієвого, який міг би надати громадськості відповідь на питання щодо прозорої діяльності АРМА – його немає
За його словами, керівництво АРМА створює "глянцеву прозорість" своєї роботи, тобто створює у соцмережах картинку, яка для звичайного громадянина демонструватиме, що агентство працює.
З такої сторони вона прозора. Але якщо розуміти її документально, або перевірити з боку громадськості шляхом доступу до інформації, реальної перевірки, висновків фахівців, які працюють – то я не можу діяльність АРМА назвати прозорою
Чобітько розповів, що після приходу в АРМА Олени Думи, громадська рада намагалася налагодити з нею взаємовідносини, але за рік цього так і не вдалося зробити. Основою причиною, чому взаємовідносини не склалися, він назвав приховування документів від членів ради.
Законом прямо передбачено, що ми маємо доступ до всіх документів, окрім тих, що становлять державну таємницю. Але чомусь нам відмовляли в наданні інформації, посилаючись на комерційну таємницю, на взаємовідносини з контрагентами, що необхідно отримати дозвіл від них, щоб надати нам інформацію – тобто те, що суперечить статті 12 закону про АРМА
Він повідомив, що керівництво АРМА відмовляло членам ради у доступі до інформації й посилаючись на державну таємницю. Однак, громадська рада зверталася до СБУ з проханням перевірити, чи дійсно ця інформація становить державну таємницю і у відповідь вони отримали, що вона не відноситься до такої.
Наш доступ до інформації прямо передбачений діючим законом про АРМУ… Ми не могли аналізувати ту інформацію, яка поширюється самою АРМА, на сайті в тому числі, щоб аналізувати її на відповідність тим документам, або матеріалам, по яким би ми могли підтверджувати інформацію. Тобто протягом всього часу фактично у нас була така дискусія, але за нею фактично доступу до інформації ми не мали
Додамо
Останнім часом АРМА і ого очільниця Олена Дума все частіше стають фігурантами скандалів, а від експертів звучать заяви про неефективну роботу агентства і необхідність проведення міжнародного аудиту його діяльності.
Так, днями навколо АРМА почав розгоратися новий скандал через те, що в управлінні агентства вже понад два роки знаходиться близько 21 тисячі російсько-білоруських вагонів і за цей час для них так і не знайшли застосування. Лише після розголосу у ЗМІ Олена Дума оголосила, що АРМА обрало управителя для партії з 436 арештованих вагонів та розпочинає конкурсні процедури ще щодо 100 вагонів.
Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума могла умисне затягувати процес пошуку управителів для російсько-білоруських вагонів, що свідчить про її ймовірну "роботу на ворогів".
Окрім того, є багато запитань до оцінювання активів, які АРМА передає під управління. Адже агентство має управляти активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення їх економічної вартості. Для того, щоб зберегти чи примножити вартість активу, його потрібно оцінити і за законом внести ці дані у Реєстр арештованих активів. Однак, реальність виглядає інакше і наочним прикладом цьому може слугувати історія з санаторієм "Трускавець" та переданими в АРМА сміттєвозами, у реєстрі відсутні будь-які відомості про їх оцінку.
Експерт з питань безпеки Сергій Шабовта припускає, що АРМА вибірково публікує інформацію про оцінку арештованого майна через те, що їм це вигідно з корупційних міркувань. На його думку, такі факти мають реагувати правоохоронці.
Окрім того, за останні роки в АРМА накопичилося багато майна, яке б могло не просто приносити дохід державному бюджету, а й працювати з користю під час повномасштабної війни. Наприклад, більшість санаторіїв, які передані АРМА, могли б приймати на реабілітацію поранених військових чи надавати прихисток переселенцям.
До того ж в управлінні АРМА знаходиться немало важкої техніки, яка б могла працювати на користь держави. Екскаватори та бульдозери могли б використовуватися для укріплення оборони або відновлення інфраструктури, а по факту вони простоюють без діла.