Дезінформація стала потужним інструментом у політичних і бізнес іграх. Конкуренти часто вдаються до поширення фейкових новин або чуток, щоб дискредитувати опонентів, відвернути увагу від власних невдач або отримати перевагу на ринку. УНН розбирався, як розпізнати такі фейки.
Сучасні ЗМІ та соціальні мережі дозволяють швидко поширювати інформацію серед широкої аудиторії. Фейки нерідко з'являються у формі "сенсаційних викриттів", які можуть містити часткові або повністю вигадані факти. Такі повідомлення можуть включати неправдиві звинувачення в корупції, махінаціях, особистих скандалах або чутливих темах, таких як зв’язки з росією.
Фейки, запущені з метою відстоювання політичних чи бізнес цілей, зазвичай публікуються систематично, щоб атакувати репутацію опонентів.
У політичній і бізнес-боротьбі часто у матеріалах посилаються на "співрозмовників" або "джерела", які нібито підтверджують ті чи інші звинувачення. Такий підхід формує враження "юридичної" достовірності фейку, що може збити з пантелику аудиторію, а тому потрібно ретельно перевіряти надійність джерела, читати більше, ніж заголовок, звертати увагу на дату публікації і моніторити, хто ще про це пише.
Інакше, фейк запущений з метою політичної або бізнес конкуренції може швидко поширитися і з часом сприйматися як "достовірна правда". Як було, наприклад, з фейком про те, дружина Віктора Поліщука Лілія Різва нібито є племінницею дружини російського політика дмитра медведєва. Поширював її ще й 2015-2016 роках на той час чинний нардеп Павло Різаненко у своїх блогах, однак жодного разу не додав докази цієї інформації. УНН звертався до Різаненка з проханням надати документи, які б підтвердили його припущення, однак він відмовився коментувати, пославшись на те, що він з 2019 року не публічна особа.
Тож варто не забувати, що дезінформація у сучасному світі є невід'ємною частиною конкурентної боротьби у бізнесі та політиці. Однак знання методів її розповсюдження та вміння відрізняти правду від фейку допомагають зберегти репутацію та успішно реагувати на подібні атаки.
Додамо
З роками фейк про нібито родинні зв’язки Віктора Поліщука та його дружини з російською елітою стали повторювати навіть держслужбовці. Нещодавно Віктор Поліщук звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до АРМА про захист честі, гідності та ділової репутації. У коментарі УНН він пояснив, що був змушений звернутися до суду через заяву очільниці АРМА Олени Думи про наявність у нього та його дружини "тісних стосунків з кремлівською верхівкою". Поліщук наголосив, що ця інформація є видуманою та не відповідає дійсності.
Голова АРМА Олена Дума у відповідь на запит УНН пояснила, що звинуватила Поліщука та його дружину у зв’язках з "кремлівською верхівкою", бо побачила таку інформацію у ЗМІ.
Суд розгляне позов Поліщука до АРМА 10 жовтня.