Фейк, який живе роками: хто запустив дезінформацію про власника "Гуліверу" Поліщука і як це стало "фактом"

У часи глобальної інформаційної перенасиченості стає дедалі складніше відрізняти правду від вигадки. Поширення фейків та дезінформації стало одним із найбільших викликів для сучасного суспільства. Дезінформація, особливо у політичному та бізнесовому середовищі, часто має на меті маніпулювати суспільною думкою, впливати на репутацію та навіть підривати довіру до державних інститутів. Історії, що починаються як політичні маніпуляції або необґрунтовані звинувачення, можуть з роками перетворюватися на загальноприйняту "істину". Особливо, якщо фейки ніхто не спростовує або не викриває. Це явище ілюзорної правди, коли повторення неправдивої інформації формує ілюзію її достовірності.

Один з яскравих прикладів — історія про те, що український бізнесмен Віктор Поліщук нібито має родинні зв’язки з російською елітою. Зараз ця інформація сприймається як "усталена правда", її поширюють ЗМІ та навіть державні службовці, а першоджерело майже ніхто не вказує. Хто запустив цей фейк, як з роками він трансформувався в істину та що вказує на те, що це спрямована дезінформація - розбирався УНН.

Створення фейку: політичний інструмент або особиста вигода?

Інформація про те, що дружина Віктора Поліщука Лілія Різва є племінницею дружини російського політика дмитра медведєва, з’явилася у 2015-2016 роках. Поширював її на той час чинний нардеп Павло Різаненко у своїх блогах. Що цікаво, нардеп посилався у блогах на інформацію в ЗМІ, проте жодного разу не додав посилання на те видання, де він це прочитав. Зрозуміло, що інформацію з таким відверто сумнівним походження не підхопили ЗМІ чи інші політики, і Різаненко вирішив заходити з "козирів" - почав у своїх блогах посилатися на "неформальні розмови з СБУ" . 

Очевидно, що колишній нардеп намагався використати цей фейк як інструмент для підриву репутації Поліщука, а собі таким чином додати політичних досягнень. Варто зауважити, що тема для дезінформації була обрана досить вдало, адже через анексію Криму та початок війни на Донбасі будь-які зв’язки з російською елітою сприймалися як зрада.

Однак переконати суспільство і ЗМІ, що це достовірна інформація, Різаненку у 2015-2016 роках відверто кажучи не вдалося. Причиною цьому, швидше за все, стала сумнівна біографія самого на той час чинного нардепа.

Як відомо, Павло Різаненко з сім’єю довгий час проживав в рф і будував там свою кар’єру. Зокрема, він працював у російській компанії "ВМСПО-АВИСМА", яка повністю забезпечує потреби російського ОПК в титановій продукції. Проти цієї компанії Україна ввела санкції.  Є підозри, що Різаненко виїхав з України перед самим початком повномасштабного вторгнення не спроста, адже, ймовірно, йому готувалася підозра за співпрацю з підсанкційними компаніями рф.

Окрім того, Різаненко може бути не просто звичайним екснардепом, який втік від відповідальності, а "почекуном", який чекає сигналу від російських кураторів для подальших дій. Адже, як відомо, в компаніях, пов’язаних з російським оборонним сектором, не працюють звичайні люди "з вулиці".

Трансформація фейку в істину

За кілька років після першої хвилі, звинувачення Різаненка не отримали подальшого підтвердження та почали забуватися. Друга хвиля відбулася відразу після початку повномасштабного вторгнення. У публікаціях про Поліщука та його бізнес все частіше почала з’являтися інформація про його родинні зв’язки з медведєвим. І що найцікавіше, у більшості з цих публікацій навіть немає посилання на Різаненка, а інформація подається як факт. 

Фейк перетворився на "історичну правду", якою стали користуватися без додаткової перевірки джерел. Суспільна думка швидко схоплює резонансні новини, а з часом їх починають сприймати як істину просто тому, що "всі про це говорять". Фактично, для багатьох людей інформація, що постійно повторюється, автоматично стає правдою. Це класичний приклад ефекту ілюзорної правди, коли повторення неправдивих тверджень робить їх більш правдоподібними.

З часом повторювати фейк почали навіть державні службовці. Для прикладу, очільниця Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума на пресконференції публічно заявила, що Віктор Поліщук та його дружина "мають тісні стосунки з медведєвим". Сам бізнесмен спростував цю інформацію та звернувся до суду проти АРМА з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. Сама ж Дума потім виправдовувалася за цю заяву, посилаючись на те, що вичитала про зв’язки Поліщука у ЗМІ.

Перевірку пройдено: що сказали правоохоронці

Після початку повномасштабного вторгнення небайдужі громадяни звернулися до Служби безпеки України з проханням перевірити, чи отримують Віктор Поліщук та Лілія Різва "пряме фінансове забезпечення від родини дмитра медведєва", зважаючи знову ж таки на родинні зв’язки. Всього через місяць, у травні 2022 року, правоохоронці закрили це кримінальне провадження "у зв’язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінальних правопорушень". Таким чином, провівши ретельну перевірку, правоохоронці фактично спростували будь-які зв’язки родини Поліщука з родиною медведєва.

Фрагмент документу про закриття

УНН намагався отримати коментар від Павла Різаненка щодо того, звідки у нього інформація про зв’язки Поліщука з медведєвим, які у нього є підтверджуючи документи і чи робив він тест ДНК для з’ясування, чи родичі Лілія Різва та дружина російського політика. Однак, він відмовився це коментувати, пославшись на те, що він непублічна особа ще з 2019 року. Очевидно, що його "джерела" виявилися не такими вже й достовірними і йому не було, що додати. Журналісти також звернулися до нього з текстовим повідомленням з проханням надати підтверджуючи документи, але й на це він відповідати відмовився. Що ж, Різаненко, ймовірно, сам не очікував, що його фейк житиме так довго.

Замість висновків

Цей випадок демонструє небезпеку дезінформації та її довготривалі наслідки. Фейки можуть мати серйозний вплив на суспільну свідомість, бізнес та навіть політику, і часто продовжують "жити" довше, ніж їхні ініціатори. І хоча Різаненко вже не бере участі у політичному житті України, його дезінформаційна кампанія все ще впливає на суспільну думку.

Кейс з Віктором Поліщуком і Павлом Різаненком показує, як легко фейкова інформація може інтегруватися в суспільну свідомість і навіть змінити історію людини або компанії. Він також нагадує, що будь-яке необґрунтоване звинувачення, особливо в часи війни та політичної турбулентності, може мати довгострокові наслідки, впливаючи на бізнес і життя людей.

Протистояти фейкам можна лише одним шляхом – постійною перевіркою фактів і критичним ставленням до інформації. Лише так можна зруйнувати міфи, які з часом перетворюються на "істину".