“Майже 10% загальної кількості ромів не мають документів, що посвідчують особу. Це позбавляє їх у доступі до базових послуг, зокрема — у сферах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту та працевлаштування. Відтак, роми, в яких відсутні ідентифікаційні документи або відсутня реєстрація місцевого постійного місця проживання не можуть укладати угоди з сімейними лікарями, до яких слід звертатися у випадку підозри на зараження COVID-19. Це обмежує їх доступ до медичних послуг та порушує їх конституційне право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування”, - заявила Омбудсмен.
Згідно опублікованої доповіді, становище ромської громади за останні сім років не покращилося. Позитивних змін, щоб дозволили ефективно вирішувати проблемні питання ромів та забезпечувати їх інтеграцію в українське суспільство так і не відбулося. Відтак, проблеми з якими стикається ромська громада пов'язані з доступом до інформації, соціальних, освітніх, медичних послуг, працевлаштування, документації набули ще більшої гостроти та актуальності й виявили суттєві прогалини в реагуванні влади на надзвичайні виклики та підтримку цієї категорії громадян.
За словами Денісової, нерозуміння місцевою владою потреб ромської громади не сприяє ефективній роботі державних органів та органів місцевого самоврядування в умовах подолання наслідків пандемії COVID-19.
“Також це може ускладнити стримування спалахів захворювання у ромських громадах. Основними ризиками під час пандемії є санітарно-гігієнічний стан у ромських поселеннях, велике скупчення людей на невеликій території, недотримання правил карантинного режиму, відсутність документів”, - додала Денісова.
Вона також відзначила, що соціальна відчуженість, сегрегація ромів ще більше посилили небезпеку негативного впливу на них пандемії COVID-19. В умовах поширення коронавірусної інфекції проблеми з якими стикаються роми в усіх сферах суспільного життя ще більш загострилися, їх права порушуються.
“Незважаючи на створення в рамках реформи охорони здоров'я в Україні Інституту сімейних лікарів, як первинної ланки для отримання базових медичних послуг та консультацій пацієнтів, очікування на особливу роль сімейних лікарів в інформуванні ромів про “корону” не виправдалося. Натомість інформування здійснювалося безпосередньо під час моніторингових візитів шляхом розповсюдження наглядної агітації безпосередньо ромськими медіаторами-посередниками під час особистого спілкування і в телефонному режимі”, - додала Денісова.
За словами Уповноваженої, в Україні порушується право на доступ до інформації, передбачене й гарантовано статтею 34 Конституції України. Для багатьох ромських сімей перешкодою в отриманні актуальної та достовірної інформації стала відсутність доступу до телебачення й мережі інтернет. Для більшості ромського населення Закарпатської області доступ до інформації виявився не можливим з причин неволодіння українською мовою, а в окремих випадках — неписьменність.
За словами Омбудсмена, участь в інформуванні брали громадські організації.
“На жаль, оцінити повною мірою вплив пандемії й дані про проведення лікувальних, профілактичних заходів і тестування серед ромського населення в Україні складно з огляду на відсутність точних статистичних даних взагалі про загальну чисельність ромської громади в Україні. Так, за даними міжнародних і громадських організацій в Україні стверджується, що чисельність громад коливається від 200 до 400 тисяч. На той час, коли був перепис населення в Україні, ще в 2001 році, рахується, що ромська громада представлена 47,6 тисячі осіб. Тобто, майже в десять разів менше цифри, про яку говорять міжнародні та громадські організації”, - наголосила вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На всеукраїнський перепис населення в 2023 році витратять 7 млрд грн
Згідно доповіді, під час моніторингових візитів встановлено, що органи місцевої влади не володіють даними щодо чисельності осіб ромської національності на території тих чи інших адміністративно-територіальних одиниць.
"Також відсутній облік, що дуже важливо, ромських дітей шкільного віку. Більшість компактних поселень ромів зосереджено у західних та південних регіонах України. Найбільш незахищеними перед загрозою стрімкого поширення коронавірусної інфекції виявилися роми, які мешкають у стихійних поселеннях, які, як правило, не мають жодного соціальної чи комунальної інфраструктури, позбавлені централізованого енерго-, тепло-, водопостачання та каналізаційного відведення. Ситуація ускладнюється тим, що переважна більшість ромських родин, через тотальну бідність не взмозі забезпечити себе необхідними індивідуальними засобами захисту й гігієни, продуктами харчування, лікування", - підсумувала Омбудсмен.
Нагадаємо, ще в квітні Омбудсмен наголосила на високих ризиках зараження COVID-19 у ромських поселеннях.
А вже на початку травня у селі Нерубайське Одеської області у місцях проживання ромів стався спалах коронавірусу. Було підтверджено 11 випадків захворювання.