Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств. Однак у ній застереження бізнесу були враховані частково. Компанії мають право оскаржити відповідне рішення в суді. Водночас сам факт незгоди підприємців із рішенням уряду не стане достатньою підставою для його скасування. Старший військовий юрист ЮК "Приходько та партнери" Данило Гончаренко у коментарі УНН розповів, які юридичні механізми захисту матиме бізнес та чи можна домогтися перегляду обмежень.
Бізнес виступив проти скорочення бронювання: чим загрожують нові правила
Ініціатива Кабінету міністрів щодо перегляду правил бронювання військовозобов'язаних працівників викликала широку хвилю критики з боку бізнес-спільноти, галузевих асоціацій, роботодавців та представників стратегічно важливих підприємств.
Уряд запропонував скоротити ліміти бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики зі 100% до 85%, а для комунальної сфери — із 75% до 60%. Водночас обговорювалися зміни до порядку розрахунку кількості працівників, які підлягають бронюванню. Окрім того, урядовці хотіли створити Координаційний центр, який би вирішував питання отримання підприємствами критичності.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначили, що урядова ініціатива містить низку корупційних ризиків, зокрема і в частині створення нового органу.
Проти запропонованих обмежень виступили представники Спілки українських підприємців, Української ради бізнесу, Федерації роботодавців України, Української авіатранспортної асоціації, Аерокосмічної асоціації України, оборонних підприємств, профспілок та інших галузевих об'єднань.
Головний аргумент бізнесу полягає в тому, що скорочення кількості заброньованих працівників не враховує реальних потреб виробництва. Втрата навіть невеликої кількості вузькопрофільних спеціалістів може призвести до зупинки окремих виробничих процесів, зриву контрактів та держзамовлень і скорочення обсягів продукції.
Особливо гостро це питання стоїть перед оборонними підприємствами, які виконують державні замовлення, енергетичними компаніями, що забезпечують стабільність критичної інфраструктури, та підприємствами суміжних галузей. Останні можуть безпосередньо не виробляти озброєння чи електроенергію, проте забезпечують стратегічні виробництва необхідними матеріалами, обладнанням, логістикою та послугами.
Представники бізнесу також наголошували на непередбачуваності державної політики і зазначали про те, що жодного діалогу з урядом щодо цієї ініціативи не було. Постійний перегляд правил бронювання ускладнює довгострокове планування, створює ризики для інвестицій та ставить під загрозу виконання вже укладених контрактів.
Уряд пообіцяв провести консультації з бізнесом перед ухваленням остаточного рішення. Однак, очевидно жодного діалогу так і не було, адже жодна з асоціацій про це публічно не повідомила.
Що передбачено новими правилами бронювання
23 жовтня Премʼєр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Кабмін фіналізував постанову.
За його словами, критичність підприємства відокремлюється від його економічних показників. Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання.
Окрім того, максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%. За словами Прем'єра, безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань.
Він обіцяє, що робота тих, хто виробляє озброєння чи тримає критичну інфраструктуру, не послабиться. Якщо для безперебійної роботи потрібно забронювати більше, підприємство зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру.
Планується, що Міністерство оборони посилить відповідальність за ухилення від служби. "Правила мають бути однакові для всіх", - наголосив Корецький.
За його словами, також уряд готує механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання.
"Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата. Умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом", - додав глава уряду.
Механізм планують затвердити до 1 грудня.
Чи може бізнес оскаржити постанову Кабміну
За словами старшого військового юриста ЮК "Приходько та партнери" Данила Гончаренка, українське законодавство передбачає можливість судового оскарження нормативно-правових актів Кабінету міністрів, якщо вони порушують права підприємств або суперечать законодавству.
Відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржувати нормативно-правові акти можуть не лише особи, щодо яких їх уже застосовано, а й ті, які є учасниками правовідносин, у яких відповідні норми застосовуватимуться. Правовими підставами для оскарження можуть бути перевищення Кабміном повноважень, суперечність постанови законам України, порушення обов'язкової процедури її ухвалення або недотримання принципу пропорційності
Підприємствам не обов'язково чекати фактичної втрати бронювання працівниками або зупинення виробництва. Якщо компанія належить до кола суб'єктів, на яких поширюватимуться нові вимоги, вона може вже зараз звернутися до адміністративного суду.
Гончаренко звернув увагу, що під час воєнного стану діють спеціальні правила підготовки урядових рішень. Зокрема, Регламент Кабміну передбачає винятки, коли публічні консультації із питань забезпечення обороноздатності держави не проводяться.
Тому сама відсутність обговорення нових правил бронювання з підприємцями не обов'язково свідчитиме про порушення законодавства. Перспективи оскарження залежатимуть насамперед від змісту конкретних положень та їх відповідності законам України
Чи можна зупинити дію нових обмежень на час судового розгляду
Підприємства можуть оскаржити як постанову Кабміну повністю, так і окремі її положення. Наприклад, предметом позову можуть стати конкретні ліміти бронювання, нові критерії критичності або вимоги до підтвердження статусу критично важливого підприємства.
Однак саме звернення до суду не означатиме автоматичного призупинення нових правил.
Пункт 1 частини третьої статті 151 КАС України прямо забороняє зупинення дії актів Кабінету міністрів України як захід забезпечення позову
Це означає, що оскаржувані обмеження продовжуватимуть діяти під час судового розгляду, якщо уряд самостійно не змінить відповідні норми. А отже підприємства можуть зіткнутися з необхідністю виконувати нові вимоги ще до того, як суд остаточно оцінить законність постанови.
Бізнес попереджає про зупинку авіакомпаній і зрив оборонних контрактів16.10.26, 16:30
Водночас юрист зауважив, що компанії можуть окремо оскаржувати індивідуальні рішення державних органів, зокрема відмову у бронюванні працівників або втрату підприємством статусу критично важливого. У таких справах питання забезпечення позову розглядатиметься окремо.
Які докази допоможуть бізнесу захистити свої права
Одним із головних питань потенційного судового спору стане доведення того, що нові обмеження не лише створюють економічні труднощі, а й порушують права підприємств або встановлюють необґрунтовані вимоги.
Бізнесу необхідно насамперед обґрунтувати, які саме положення постанови порушують його права та законні інтереси, суперечать законодавству або встановлюють непропорційні обмеження
За словами Гончаренка, самих посилань на можливі фінансові втрати, дефіцит працівників чи ризик зупинення виробництва буде недостатньо. Для підготовки відповідного позову підприємствам варто зібрати фінансову звітність, штатні розписи, документи щодо заброньованих працівників, рішення про критичність, договори із замовниками та підтвердження виконання державних або оборонних замовлень.
Особливу вагу матимуть докази того, що мобілізація конкретних спеціалістів може призвести до зупинення виробництва, невиконання державного замовлення або порушення функціонування критичної інфраструктури.
Наприклад, якщо підприємство доведе, що втрата кількох інженерів, технологів або операторів унеможливить виконання оборонного контракту, це може стати вагомим аргументом під час оцінки пропорційності запроваджених обмежень.
Не лише суд: як бізнес може домогтися перегляду постанови
Судове оскарження – не єдиний механізм захисту інтересів бізнесу. Навіть після ухвалення нових правил бізнес-асоціації та окремі компанії можуть ініціювати їх перегляд через Кабінет міністрів, профільні міністерства, парламентські комітети та народних депутатів.
На його думку, колективні звернення підприємств і галузевих об'єднань з конкретними фактами можуть стати ефективним інструментом впливу на державну політику.
До речі, у Верховній Раді 16 жовтня 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови №16160, де передбачене скасування рішення Кабміну про бронювання від 13 жовтня. Саме цю постанову після шквалу критики доопрацьовував уряд.
Скорочення бронювання: урядова ініціатива може дорого коштувати Україні20.10.26, 13:17
Таким чином, навіть після ухвалення нових правил бронювання у бізнесу є правові механізми для їх перегляду. Водночас судове оскарження може тривати місяцями, тоді як негативні наслідки для підприємств можуть проявитися значно раніше. Тому ключовим питанням залишається готовність уряду до конструктивного діалогу з бізнесом та подальшого врахування ризиків, які можуть поставити під загрозу роботу стратегічних галузей. Адже в умовах війни держава має не лише забезпечувати мобілізаційні потреби, а й зберігати економічний та виробничий потенціал, від якого безпосередньо залежить її обороноздатність.