Поки українські авіакомпанії в умовах закритого через війну неба рятують галузь роботою за кордоном і забезпечують надходження валюти до державного бюджету, всередині країни їм заганяють ніж у спину. Попри міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування та розʼяснювальні рішення суду, Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського намагається змусити авіаперевізників повторно платити за літаки, взяті в лізинг за кордоном. Це може мати для української цивільної авіації руйнівні наслідки, пише УНН.
З 2022 року небо над Україною закрите для цивільної авіації через повномасштабну російську агресію. Проте це не означає, що авіаринок помер. Вітчизняні авіакомпанії змушені були переорієнтуватися на роботу за кордоном. Вони продовжують літати по всьому світу і тим самим допомагати економіці нашої держави. Адже, як розповів в інтервʼю УНН експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки "Українська авіатранспортна Асоціація" Микола Щербина, українські авіаперевізники сплачують до держбюджету до 40% від своїх прибутків у вигляді повернення валютної виручки.
Крім надходжень до бюджету робота на міжнародному ринку дозволяє авіакомпаніям зберігати робочі місця, розвивати компетенції, впроваджувати технологічні інновації. В цілому йдеться про збереження галузі цивільної авіації під час війни та її готовності до повного відновлення після відкриття неба над Україною.
Однак, за словами експерта, останнім часом авіакомпанії зіткнулися з фіскальним тиском у вигляді спроб додаткового оподаткування. Йдеться про лізингові платежі.
Як пояснив Щербина, увесь світовий авіаринок працює за однією схемою, коли авіакомпанії не купують повітряні судна, адже це надто дорого, а беруть їх в оренду. Попри те, що авіакомпанії літають виключно за кордоном, відповідно генерують прибуток і сплачують податки в іноземній країні, за словами експерта, зараз їх намагаються ще більш оподаткувати в Україні.
Це суперечить конвенціям про уникнення подвійного оподаткування і створює нестерпний тиск на бізнес. Такий підхід має миттєвий негативний ефект. Якщо лізинг повітряних суден дорожчає через додаткове оподаткування, відповідно дорожчає вся діяльність авіакомпанії. Зменшення лізингової плати для лізингодавця неприйнятне, оскільки у такому разі така співпраця стає невигідною
Варто зауважити, що між Україною та низкою іноземних країн діють міжнародні угоди, які передбачають уникнення подвійного оподаткування. Загальна ставка так званого податку на репатріацію складає 15%. Однак за міжнародними конвенціями українські авіакомпанії або взагалі звільняються від сплати цього податку в Україні, адже вже його сплатили за кордоном, або його ставка значно знижується аж до 5%.
Попри це вітчизняні перевізники стикаються зі спробами навʼязати їм додатковий збір.
Щодо авіакомпаній, я знаю як мінімум 5 авіаперевізників, яких намагалися таким чином оподаткувати. У деяких випадках, наскільки мені відомо, підключається навіть Бюро економічної безпеки, і були відкриті кримінальні справи. Зазначу, що є деяка вибірковість у підході податківців та представників БЕБ, коли одних намагаються оподатковувати, а інших просто не помічають. Хоча схема роботи для всього світу одна й та ж
Суд вже ставив крапку у питанні оподаткування лізингу
У 2019 році Окружний адміністративний суд Києва розглядав спір між ПАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" та на той час Державною фіскальною службою. Йшлося про те, що авіакомпанія МАУ взяла у лізинг два літаки Boeing В737-900ER у британської компанії Osprey Aircraft Leasing Ltd. Український перевізник відповідно сплачував податки у Великій Британії.
Попри дію з 1993 року Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, фіскали нарахували авіакомпанії МАУ штраф за несплату податків в Україні.
Пунктом 3.2 статті 3 Податкового кодексу України визначено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, яка має пріоритет порівняно з нормами Податкового кодексу України, визначає особливості стягнення з резидентів Договірних держав податків на дохід і на приріст вартості майна
В матеріалах суду також йдеться про те, що Конвенцією визначено: прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво.
Статтею 8 Конвенції окремо зазначено про порядок оподаткування операцій, пов'язаних з експлуатацією морського та повітряного транспорту. Зокрема, прибуток, одержаний резидентом Договірної Держави від експлуатації морських і повітряних суден у міжнародних перевезеннях буде оподатковуватися лише в цій Державі
Суд також наголосив, що податковим законодавством України встановлено спеціальні умови щодо оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України при наявності міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування.
Зокрема, статтею 103 Податкового кодексу України передбачено застереження щодо урахування норми міжнародних договорів, що набули чинності, про уникнення подвійного оподаткування при виплаті резидентами або постійними представництвами нерезидентів, доходу з джерелом його походження з України на користь нерезидента, оскільки такі норми мають пріоритет перед нормами вітчизняного податкового законодавства. В пункті 103.1 статті 103 Податкового кодексу України вказано, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України
Окрім того, суддя зазначає, що податковий агент (в цьому випадку компанія МАУ) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Тож у підсумку Окружний адміністративний суд Києва у судовому спорі став на бік МАУ і скасував рішення фіскалів, пояснивши, що додаткових зборів за лізинг повітряних суден українським авіакомпаніям сплачувати не потрібно.
Рішення суду не завада підозрі
Попри рішення суду, у якому детально розтлумачене застосування міжнародного права, зокрема Конвенцій, які передбачають уникнення подвійного оподаткування українських компаній, Бюро економічної безпеки вирішило притягнути до відповідальності посадовців МАУ за користування лізингом. Правда через майже 6 років і за співпрацю з кіпрською компанією. Хоча тут варто зауважити, що податкове законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні за цей період не змінювалось.
Йдеться про підозри колишньому директору МАУ Євгену Дихне та ексбухгалтеру перевізника.
За даними слідства, між кіпрською компанією (власником літаків) та українською авіакомпанією були укладені договори експлуатаційного лізингу щодо оренди літаків Boeing 737 та Embraer.
На виконання цих договорів у 2017–2022 роках МАУ на адресу кіпрської компанії здійснила виплату доходів у вигляді лізингової плати за використання літаків на загальну суму понад 3,4 млрд грн.
Користуючись Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про внесення подвійного оподаткування, яка діє з 2013 року, екскерівництво української компанії при здійсненні виплати виставило пільгову ставку 0% податку на репатріацію для сплати в Україні.
У БЕБ переконані, що застосування екскерівництвом української авіакомпанії пільгової ставки не відповідало умовам укладених договорів та фактичним потребам експлуатації літаків. Слідчі вважають що авіаперевізник мав сплатити до бюджету 10%-ву податкову ставку, попри те, що ці податки компанія вже сплатила на Кіпрі.
Варто зауважити, що на старті розслідування слідством було заявлено про 7 літаків Boeing 737 та Embraer E 190, які були предметом лізингу. Чому в справі залишились два достеменно поки не відомо.
Цивільна авіація під загрозою знищення
Очевидно, що ситуація з оподаткуванням лізингових платежів для українських авіакомпаній виглядає не просто як податковий спір, а як системна проблема правозастосування, що б’є по галузі, яка навіть в умовах закритого неба продовжує приносити державі валютну виручку та зберігати українську присутність на глобальному авіаринку.
Коли міжнародні конвенції, норми Податкового кодексу і навіть вже сформована судова практика фактично ігноруються слідчими Бюро економічної безпеки, це створює для бізнесу не правову визначеність, а режим постійного ризику. Окрім того, для авіакомпаній, які наразі змушені виживати, створюється додатковий і надмірний фінансовий тиск, а також перешкоди, повʼязані із розслідуванням такого роду кримінальних справ.
У комплексі держава в особі БЕБ своїми ж руками знищує конкурентоспроможність української авіації на міжнародному ринку, а отже вбиває галузь, яка й так заледве функціонує.
Якщо така практика тиску через податкові донарахування та кримінальні провадження буде продовжуватись, Україна ризикує не лише втратити частину авіаперевізників, а й подати іноземним інвесторам та партнерам черговий сигнал про те, що навіть у стратегічно важливих секторах правила гри можуть змінюватися всупереч міжнародним зобов’язанням.