Зливав дані про розміщення ЗСУ: суд продовжив арешт львівського блогера Остапа Стахіва

Галицький районний суд Львова продовжив запобіжний захід для провокатора Остапа Стахіва до 25 грудня. Йому призначили заставу в розмірі 908,4 тисячі гривень. Про це повідомляє УНН з посиланням на Суспільне. 

Що відомо про засідання?

Рішення ухвалили після перенесення слухання, яке мало відбутися 27 листопада. Тоді засідання перенесли через відсутність адвоката підозрюваного Миколи Кремінця. На суді були присутні прихильники Стахіва, які провокували прокурора та створювали галас.

Суддя Ірина Волоско після заслуховування сторін оголосила рішення про арешт із правом внесення застави.

У чому підозрюють Остапа Стахіва?

Стахіву інкримінують злочини за двома статтями Кримінального кодексу України:

- ч.1 і ч.2 ст.190 (шахрайство) — максимальне покарання до трьох років позбавлення волі;

- ч.2 ст.114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розташування ЗСУ в умовах воєнного стану) — до восьми років позбавлення волі.

Раніше СБУ вручила Стахіву підозру за злив даних про розміщення українських військових. Ще до початку повномасштабного вторгнення він підбурював до масових заворушень і захоплення державних установ.

Що треба знати про Стахіва

Він почав свою політичну діяльність у 2005 році як очільник Жидачівської районної організації партії "Свобода". Згодом балотувався до Верховної Ради, однак був знятий із реєстрації через невказане місце роботи.

У 2013 році Стахів був кандидатом у Львівську облраду.

Пізніше очолював Львівський осередок "Української партії", але його звинувачували у продажі місць у списках.

А у 2020 році Стахів балотувався на посаду голови Львівської громади, а також створив низку громадських організацій. Під час пандемії COVID-19 він організовував мітинги, поширював дезінформацію про вірус та влаштовував провокації в лікарнях.

У 2023 році Стахів запустив платні курси "Статус. Журналіст", після яких обіцяв видавати учасникам посвідчення журналіста. У травні 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення відмовила у реєстрації трьох його медіа: "Галицькі вісті", "Ідея і чин" та "Правозахисники".