Завершилась перевірка птахокомплексів МХП

Мова йде про комплекси “Перемога Нова” та “Миронівська птахофабрика”, які перевірялися на предмет можливого негативного впливу на повітря, питну воду та річку Росава.

За результатом перевірок, які два місяці проводили екологічна інспекція, місцеве управління Держпродспоживслужби та регіональний Офіс водних ресурсів встановлено відсутність порушень з боку компаній.

За інформацією екологічної інспекції, птахокомплекси МХП здійснюють викиди та скиди відповідно до наданих їм дозволів. Що стосується річки Росава — вода дійсно забруднена, але це забруднення не провина підприємців — річка занедбана та давно потребує проведення робіт по розчищенню, що є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Аналогічну інформацію підтвердили й в місцевій Держпродспоживслужбі. Додали, що окрім річки Росава, перевірили питну воду як на території самих птахокомплексів МХП, так і навколишніх сіл. Аналіз взятих проб показав відсутність відхилення від вимог гігієнічних нормативів.

“Стосовно питної води, вона відбиралася як із артезіанських свердловин на території самого птахокомплексу, так із навколишніх сіл, зокрема Будище, Мощне, Степанці, зі свердловин, які є у цього підприємства, а також з джерела централізованого водопостачання. За названими мною показникам відхилення від вимог гігієнічних нормативів встановлено не було”, — розповіли в держустанові.

Там також наголосили, що за останні три роки до них жодної скарги на компанії МХП від місцевих жителів не надходило.

“За останні три роки жодного звернення на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Черкаській області від жителів Канівського та Черкаського районів щодо можливого негативного впливу на стан їхнього здоров’я від діяльності компаній до нас не надходило”, — наголосили у Держпродспоживслужбі.

Обласний лабораторний центр МОЗ виявив у питній воді перевищення вмісту заліза та разом з тим зауважує, що це регіональна проблема і діяльність МХП не може впливати на цей показник.

“Ми проводили дослідження систем мереж питного водопостачання: досліджено 70 проб питної води за санхімпоказниками та 73 проби за мікробіологічними показниками. Відхилення виявлені у 15 пробах, це 21,4%, перевищував вміст заліза. Ми беремо вище до скиду, потім після скиду і далі за скидом 500 метрів. То бувають ситуації , що до скиду залізо перевищує, а нижче скиду — його немає. Це говорить про те, що система очистки на підприємстві (МХП — ред.) є і вона працює. У нас по залізу це проблемне питання, майже по всій області рівень забруднення залізом дуже високий, це проблема природна. Тому сказати, що саме залізо є забрудненням від роботи цих об’єктів не можна. Вони не працюють із залізом і не переробляють його”, — повідомили в обласному лабораторному центрі МОЗ.

Прокоментували ситуацію і в самому МХП. Там наголосили, що перевірку ініціювали самостійно, аби спростувати наклепи.

“Час від часу лунають незрозумілі звинувачення від активістів про те, що наші об’єкти можуть негативно впливати на навколишнє середовище. Аби офіційно спростувати таку інформацію, ми звернулися з листом до очільника області та просили провести моніторинг впливу на навколишнє середовище. Для нас було важливо, аби до цієї перевірки були залучені усі контролюючі органи, які мають власні лабораторії для дослідження. Впродовж жовтня лабораторії Держекоінспекції, МОЗ України і Держпродспоживслужби виїжджали на наші об‘єкти, брали проби води та повітря, і все це відбувалося в присутності місцевої громадськості. Нарешті ми дочекалися результатів — інспектори підтвердили, що наші об‘єкти здійснюють свою діяльність у рамках визначених законодавством норм”, — заявив головний еколог Олександр Семенець.

Результати перевірки вказують, що активісти дезінформували не лише місцеву владу, а й Президента Володимира Зеленського під час його візиту на Черкащину влітку поточного року, заявляючи про забруднення з боку компаній МХП. Водночас, вплив на навколишнє середовище можуть мати не лише компанії, а й приватні господарства, зазначають в свою чергу представники місцевих громад.

“Є активісти, яким немає чого робити, от вони й бушують. Я переїхав у село Будище у 1989 році. Як тоді, так і сьогодні у воді завжди було перевищення металу. Воно не збільшується і не зменшується. Ми чогось не дивимося сьогодні на наше черкаське сміттєзвалище, на наші фекалійні ями — домашні стічні, вигрібні ями, і всі наші відходи ідуть у ґрунтовні води. Якщо сьогодні пройти по населеному пункту — це буде 100 вигрібних ям, які викачуються, вивозяться, а решта всі йдуть у поверхневі грунтові води. Я вже мовчу про миючі і пральні засоби”, — зазначив житель села Будище.

Раніше УНН повідомляв, що Черкащина “славиться” іншою глобальною екологічною проблемою — сховищем небезпечних відходів, які роками не утилізовуються через брак коштів. У ємностях лише одного Єрківського сховища поховано 247 тонн небезпечних відходів, які час від часу розгерметизовуються і протікають у грунти, зокрема підземні води, створюючи загрозу життю і здоров‘ю людей.