За ширмою науки - інтереси фармгіганта: як Академія правових наук прикрила тиск на аптечний бізнес

Національна академія правових наук України спробувала пояснити, що скандальна "національна консультація" щодо роботи аптек була лише частиною наукових досліджень. Проте факти свідчать, що за ширмою науки приховали звичайне лобіювання інтересів одного великого виробника ліків, пише УНН.

Деталі

На минулому тижні у Києві пройшла "Національна консультація щодо забезпечення якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів" щодо забезпечення якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів. Відповідальність за організацію цього заходу довго не брав на себе жоден з учасників, однак згодом її розділили наукові установи, що не мають жодного відношення до роботи фармацевтичного ринку – Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України та Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України.

У відповіді на запит УНН Національна академія правових наук (НАПрН) запевнила, що так звана "національна консультація", яка фактично звелася до атаки на аптечний бізнес, проводилася у межах "виконання наукових тем" Інституту інтелектуальної власності і Інституту вивчення проблем злочинності, а відповідно охоплюється функціональними обовʼязками проф. Гуторової Н.О. та доц. Кашинцевої О.Ю. як керівників наукових тем.

За керівництво науковими темами та проведення наукових досліджень зазначені науковці, як наймані працівники відповідних науково-дослідних інститутів, отримують заробітну плату

На перший погляд все виглядає бездоганно: державна наука, державне фінансування, наукова діяльність. Але варто копнути глибше – і картинка змінюється.

Хто замовник – того і хвалимо.

Попри те, що в Академії запевняють про незалежність консультації і відсутність замовників, за даними співрозмовників УНН, фінансувався цей захід – включно з оплатою виступів науковців – здійснювала фармацевтична компанія "Дарниця". Фактично подяку за "наукову" підтримку позиції виробників ліків потрібно адресувати приватному бізнесу. Додатковим підтвердженням цього став пост компанії "Дарниця", у якому відкрито прозвітували про їхню участь у формуванні змін на аптечному ринку.

Якщо хтось досі сумнівається у замовному характері заходу, варто лише глянути до чого звелась дискусія під час "Національної консультації щодо забезпечення якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів". У центрі обговорення опинились не проблеми доступності ліків для пацієнтів, а "погані аптеки", які треба регулювати і "обмежувати". Водночас виробники ліків залишилися за межами критики.

В Академії звісно ж відцуралися від цього сценарію і заявили, що їхні інститути "не проводять жодних заходів на замовлення".

Формальна відповідь Національної академії правових наук нагадує спробу прикрити очевидний конфлікт інтересів науковою риторикою. Однак факти залишаються фактами: захід перетворився на суцільне виправдання необхідності знищення аптечних закладів під виглядом боротьби за права пацієнтів. Головними "експертами" з цієї теми виступили не фармацевти чи аптекарі, а фахівці з кримінального права та інтелектуальної власності. А щонайменше подив викликає те, що на консультацію не запросили профільні аптечні асоціації або представників громадських організацій пацієнтів.

Чому Академія пішла на ризик втратити репутацію об'єктивного експертного середовища і перетворитися на ще один інструмент для просування корпоративних інтересів виробників питання відкрите. Але поки науковці удають, що все відбувалося за правилами, фармринок ризикує отримати чергову "реформу", спрямовану на збереження прибутків одного гіганта.