З моменту встановлення режиму припинення вогню на Донбасі загинуло 12 українських військових - Україна в ООН
Київ • УНН
КИЇВ. 31 січня. УНН. З 22 грудня 2021 року Україна втратила на Донбасі 12 військових, ще 14 були поранені. Про це під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН заявив постпред України Сергій Кислиця, передає кореспондент УНН.
Цитата
“22 грудня 2021 року Тристороння контактна група досягла чергового розуміння щодо відновлення режиму припинення вогню. Разом з тим, перестрілки, обстріли, снайперський вогонь по українських позиціях і систематичне використання бойових дронів проти українських військовослужбовців не припинилися. Ми втратили 12 військовослужбовців, які загинули, і 14 були поранені з 22 грудня 2021 року", — заявив Кислиця.
Деталі
За його словами, лише кілька днів тому, 25 січня збройні формування РФ знову напали на позиції ЗСУ в районі н.п. Пищевик з використанням бойового дрона.
Гаранти, скинуті з цього дрона, призвели до серйозних травм двох військовослужбовців.
"Поточний глухий кут в процесі консультацій в рамках Тристоронньої контактної групи зберігається на всіх напрямках. Рішення, прийняті лідерами "нормандської четвірки" під час саміта в Парижі в грудні 2019 року досі не реалізовані", — підкреслив дипломат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ганебний трюк": у РФ хотіли скасувати засідання Радбезу ООН по Україні
Нагадаємо
Раніше постійне представництво США при ООН запросило провести в понеділок засідання Ради Безпеки всесвітньої організації щодо ситуації навколо України, оскільки дії РФ щодо неї становлять загрозу міжнародному миру та безпеці. У п'ятницю представник Норвегії – голови РБ ООН – повідомила, що засідання відбудеться.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога глави Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих “гарантій безпеки” до США та НАТО. Зокрема це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому в НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, “безуспішно”, що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення.
26 січня США та НАТО передали Росії письмову відповідь на “гарантії безпеки”.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що планує найближчими днями обговорити з Лавровим відповідь США на російські “гарантії безпеки”.
