У МЗС розповіли про наслідки змін до газової директиви ЄС для "Північного Потоку-2"

Так, заступник міністра нагадала, що у п'ятницю, 8 лютого, Комітет постійних представників ухвалив позицію Ради ЄС щодо підтримки змін до газової директиви ЄС, а 12 лютого проведено тріалог між Радою ЄС, Єврокомісією і Європейським Парламентом, де зміни були узгоджені.

"Для уникнення спекуляцій та маніпуляцій доцільно пояснити, що ж було узгоджено та підтримано. Перше і головне - на газопроводи з третіх країн, у тому числі на "Північний потік-2", буде поширено право ЄС. Це було і лишається ключовим положенням запропонованих змін", - зазначила Зеркаль.

Вона уточнила, що саме цьому положенню опиралися Німеччина, Австрія і низка інших держав-членів.

"Варто повторити: Німеччина погодилася із тим, що право ЄС має застосовуватися до "Північного потоку-2". Проте левова частина змін стосується того, як забезпечити цю відповідність вимогам законодавства ЄС для газопроводів, які починаються в іншій юрисдикції, тобто поза межами ЄС", - пояснила заступниця міністра.

За її словами, директива визначає, як оператор газопроводу та регулятор мають діяти, щоб забезпечити відповідність "Північного потоку-2" вимогам енергетичного права ЄС. Регулятор держави-члена може консультуватися з органами влади РФ, і, як виняток, Німеччина може отримати дозвіл укласти міжурядову угоду з РФ, розповіла Зеркаль. Але мова йде лише про регулювання економічних аспектів роботи газопроводу.

"Держави і далі вирішують самостійно усі інші питання, які стосуються "Північного потоку-2". Наприклад, питання захисту довкілля чи безпеки. Це особливо важливо для Данії, яка ще має ухвалити рішення - дозволяти чи забороняти будівництво "Північного потоку-2" у своїх територіальних водах. І Данія має достатньо аргументів для того, щоб відмовити "Північному потоку-2", - підкреслила вона.

Заступник міністра закордонних справ уточнила, що в ЄС досить довго вирішували, хто саме має компетенцію в цих питаннях, а також, яка саме держава має вирішити питання економічних аспектів роботи "Північного потоку-2".

"Саме це є предметом французько-німецького "компромісу" - у випадку "Північного потоку-2" це Німеччина, бо саме вона є державою "входу" на територію ЄС", - написала Зеркаль.

"У рамках тріалогу було вирішено як саме Комісія може забезпечити ефективний контроль за дотриманням права ЄС газопроводами, що походять з третіх країн. Отже, ми маємо правові рамки, в яких функціонування "Північного потоку-2" можливо лише за умови його відповідності нормам права ЄС. Це те чого вимагала Україна", - додала вона.

Нагадаємо, раніше представники Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії попередньо погодили проект поправок до газової директиви ЄС. Попереду – лише формальні голосування.

8 лютого Німеччина і Франція представили країнам ЄС свої пропозиції щодо коригування європейської газової директиви, що не створить серйозних перешкод "Північному потоку-2". ЄС  підтримав пропозиції.