Троє в "долі" або як Гроза і Науменко за допомогою одного відомого банкіра перепродували пів зернового термінала
Київ • УНН
Одеські бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко незаконно переоформили половину зернового терміналу "Олімпекс" у 2023 році за допомогою банку "Південний", двічі заставивши одне й те саме майно як заставу за різними кредитами.
Одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко за допомогою банку "Південний" незаконно переоформили половину зернового терміналу "Олімпекс" у 2023 році. УНН вирішив розібратися, як ділкам вдалося двічі закласти корпоративні права на половину зернового терміналу.
У листопаді 2019 року агрохолдинг GNT Group отримав 75 млн доларів кредиту від американського інвестиційного фонду для розвитку терміналу "Олімпекс". Як заставу за кредитом Гроза і Науменко передали фонду половину зернового терміналу. Погасити позику бізнесмени мали до 5 грудня 2021 року.
Однак після того, як Гроза і Науменко отримали американські гроші настали, м'яко кажучи, форс-мажорні обставини. Спочатку світ захопила епідемія коронавірусу, а потім почалося широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Зрозуміло, що ці два фактори вплинули на ведення бізнесу в Україні - багато хто опинився в скрутному становищі. Однак, як і інші інвестори, американський фонд пішов на зустріч українцям і кілька разів відстрочив погашення боргу. Тим паче, що Гроза і Науменко щоразу, коли наближався термін повернення кредиту, переконували американських партнерів у своєму бажанні та готовності повернути гроші.
Поки американці свято вірили в чесність Грози і Науменка, ті за спиною партнерів вирішили провернути схему, яка, як вони були впевнені, дасть їм змогу не платити за рахунками.
Чи варто нагадувати, що після того, як одеські бізнесмени підписали договір, вони мусили кожен свій крок узгоджувати з кредитором?
Так от, за кілька місяців після отримання інвестиційного кредиту від фонду Гроза і Науменко вирішили взяти кредит ще й в українському банку і в такий спосіб убезпечити своє майно від претензій американського кредитора. У 2020 році за допомогою ТОВ "Ферко" і ТОВ "Вторметекспорт", які входять до складу агрохолдингу GNT Group Грози і Науменка, вони отримали 17,5 млн доларів кредиту в банку "Південний". І так, заставою за позикою стали ті самі півтермінали, права на які вже були в американців.
Згідно із законодавством, перед тим як видавати кредит, "Південний" мав перевірити права на майно, яке передавали в заставу.
Законодавство України чітко встановлює обов'язок банків здійснювати належну перевірку майна, що передається під заставу. Це включає перевірку наявності будь-яких інших обтяжень або застав, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак на практиці можуть виникати ситуації, коли ця перевірка здійснюється не належним чином. Дії банку, що приймає під заставу майно, вже обтяжене іншою заставою, без належної перевірки та згоди попереднього кредитора, є незаконними і можуть бути оскаржені в судовому порядку. Банки зобов'язані дотримуватися законодавчих вимог щодо перевірки майна, яке передають під заставу, і вживати всіх необхідних заходів для запобігання шахрайству
Юрист навів кілька прикладів того, як ще можуть зловживати майном, крім подвійної застави.
Наприклад, можуть проводитися фіктивні операції з майном.
Неблагополучні бізнесмени можуть використовувати схеми, коли майно перепродається між афілійованими компаніями під виглядом стягнення заборгованості за кредитом. Наприклад, компанія А надає кредит компанії Б під заставу майна, яке вже перебуває в заставі в компанії С. У разі дефолту компанія А "стягує" майно, але фактично воно залишається під контролем власників компанії Б через нову фірму
Ігнорування судових рішень - ще одне зловживання. За словами адвоката, якщо є судове рішення про заборону відчуження майна, але банк все одно здійснює стягнення та перепродаж, це може бути ознакою змови з власником майна. Такі дії порушують законодавство і можуть призвести до кримінальної відповідальності за шахрайство.
Тож постає питання, як так вийшло, що половину "Олімпексу" заклали двічі і продали за наявної судової заборони?
Відповідь на це питання очевидно дуже проста. Гроза і Науменко мають давні приятельські стосунки з депутатом Одеської місцевої ради - головою фракції "Слуга народу" Вадимом Мороховським. Нині він є також головою правління банку "Восток", який також видав бізнесменам не менш дивний кредит, але про це пізніше.
Мороховський раніше очолював правління банку "Південний" і зберіг свій вплив у фінустанові після того, як пішов у банк "Восток". Саме завдяки йому Гроза і Науменко змогли провернути схему і отримати кредит під двічі заставлене майно.
Але на цьому історія не закінчується. Крім самої видачі кредиту, Мороховський також і надалі, найімовірніше, сприяв Грозі та Науменку. Інакше як пояснити той факт, що банк "Південний" на початку 2023 року почав терміново вимагати повернення кредиту, термін якого мав закінчитися 31 липня 2024 року?
Компанії Грози та Науменка отримали вимогу українського банку повернути борг у січні 2023 року і мали 30 днів на її виконання. Але "Південний" не чекаючи закінчення цього терміну, що є порушенням закону "Про іпотеку", почав процедуру стягнення.
Варто зазначити, що суд у рамках справи про банкрутство заборонив відчуження майна терміналу ще до старту процесу стягнення. Крім того, все майно терміналу перебувало під арештом у рамках кримінальної справи проти Грози і Науменко. Але це не завадило приватному нотаріусу Дмитровій Т. Перереєструвати право власності на майно.
Таким чином "Південний" продав половину зернового терміналу "Олімпекс" всього лише за 4,3 млн доларів компанії "Санолта Корм" (група Sunolta). У 2020 році вартість терміналу оцінювали щонайменше в 300 млн доларів.
Щоб ще більше заплутати американських кредиторів і українське правосуддя Гроза і Науменко перепродали майно ще раз компанії "Аттолло Гранум", яка також входить до групи Sunolta. Ця компанія була спеціально створена під покупку за кілька тижнів до угоди.
Останнім кроком заплутаної схеми стала передача компанією "Аттолло Гранум" отриманого майна в заставу під 130,8 тисяч доларів іпотеки підконтрольному Грозі та Науменку ТОВ "Озирки".
Тобто, бізнесменам за допомогою свого старого знайомого банкіра вдалося тричі закласти термінал "Олімпекс". Але й на цьому допомога Мороховського Грозі з Науменком не закінчилася. Про те, як Мороховський допоміг незаконно продати "Сухий порт", читайте в наступному матеріалі..
Детальніше про конфлікт навколо зернового терміналу "Олімпекс" можна прочитати в матеріалі: "Компанія Грози і Науменка GNT Group заблокувала роботу зернового терміналу в Одесі. Детальна хронологія конфлікту".