Спікер КМЕФ-2021 Костянтин Єфименко: пандемія навчила, що нам слід покладатися на себе і розвивати свою науку та медицину

Деталі

Ключові питання, які вони обговорили — як стало можливим таке швидке винайдення вакцини від ковід, які у цього можуть бути наслідки, та що ми зрозуміли, як впроваджувати інновації з огляду на це?

Модератор зустрічі, редактор міжнародного відділу журналу The Economist Роберт Гест відзначив, що наразі охорона здоров’я є чи не найважливішою галуззю у світі. Пандемія ковід дала їй величезний імпульс та прискорила інші розробки. Наприклад, ВООЗ днями рекомендувала до широкого застосування першу вакцину від малярії, на розробку якої пішло 30 років. Водночас пандемія “підсвітила” дуже серйозні проблеми в галузі — як у світовому масштабі, так і в Україні зокрема.

Президент фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко сказав, що з появою вакцин у кінці 2020 року ми зрозуміли дві речі. Перша — пандемія прискорює появу вакцин і розвиток технологій. І ЄС та США як два найбільш серйозних регулятора можуть відійти від будь-яких норм і прискорити це заради порятунку людства.

“Певні речі прискорюються не на 1 рік, не на 5, а на 15 років. Ми отримали вакцини Pfizer та Moderna. Це не традиційні вакцини на вбитих вірусах, а нові — на матричних РНК. Над цим людство працювало три десятки років, але зараз відбулося перше застосування вакцин з матричною РНК на людях. Інші вакцини AstraZeneca та Johnson & Johnson — це вакцини типу аденовірусний вектор. Вони також відомі, але великого застосунку раніше не отримували. Тобто, доклінічні і клінічні випробування, які тривають від 10 до 15 років, завершились буквально за півроку. І ми бачимо, що FDA та EMA закрили на це очі та випустили їх. І в цьому ми бачимо позитивні моменти — це може відкрити нові технології по вакцинах”, — сказав Єфименко.

Другий висновок Єфименка стосується безпосередньо України: такі країни, як Україна, повинні дбати про себе самостійно.

“Блага розподілені нерівномірно і Україна отримала вакцини останньою. У 2020 році у нас взагалі не було вакцин і цього року також. Наші колеги з різних міжнародних організацій часто розповідали: „Вам не потрібно будувати свою індустрію, свої заводи, бо ми вас забезпечимо“. Проте ми бачимо, що вакцину отримали останній раз. І представниця UNICEF в Україні зараз знову говорить, що навіщо нам розвивати свою індустрію, готувати виробництво вакцин, якщо є вільних 30 млн доз вакцин і їх нам завезуть. Але ми бачимо, що нам слід покладатися на себе і розвивати свою науку та медицину”, — підсумував Єфименко.

Додамо

З Костянтином Єфименком погодилася керівниця відділу ефективності систем охорони здоров’я у Генеральному департаменті з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Європейської Комісії Майя Метьюс. На її думку, пандемія дала величезний поштовх розвитку медицини, зокрема цифрової. Водночас вона підсвітила слабкі місця.
“Нам треба дивитися далі — як ми можемо використовувати телемедицину, механізм інформування, використовувати епідеміологічну інформацію. Також пандемія підкреслила слабкі місця системи охорони здоров’я, наприклад, брак кваліфікованих спеціалістів. У багатьох країнах через це не було можливості швидко мобілізувати потрібну кількість медичних працівників. Кадри — не гнучкі і не доступні весь час. І пандемія показала важливість громадського здоров’я — важливість систем діагностування, відслідковування діагнозів та постійного контролю свого здоров’я. Це все потребує великих інвестицій”, — сказала Метьюс.

Також учасники дискусії задалися питанням, як спонукати людей вакцинуватися? Адже в Україні, наприклад, це стало проблемою: вакцини є, а люди ставляться до них спектично. Виконавчий директор з обслуговування пацієнтів в сфері серцево-судинних, ниркових і метаболічних захворювань в Novartis Томас Хеч сказав, що “м’яким тиском” у цьому може бути вимога пройти вакцинацію чи мати ПЛР тест, якщо люди хочуть ходити, наприклад, в ресторани. Бо мова не лише про власну безпеку, а й про безпеку оточуючих.

Цікаву думку висловив генеральний директор Cigna Europe Арджан Тоор. Він відзначив, що зараз світ переглядає поняття “здоров’я”. Він пояснив, що багато людей під час пандемії постраждали не від самого ковіду, а через збільшення рівня стресу, тривожності, самотності, браку можливості займатися спортом. “Це дуже вплинуло на благополуччя та здоров’я людей. Один із наших звітів показав, що 70% людей дуже сильно переживають через шкоду своєму ментальному здоров’ю, завданою загальною ситуацією. Тому слід говорити не лише про фізичне здоров’я, а й про „суцільне здоров’я“ людини”, — сказав Арджан Тоор.