Рибалка та його команда. Частина 3

Рибалка та його команда. Частина 3

Київ  •  УНН

 • 33645 перегляди

Об’єктом інтересу журналістів УНН стали помічники-консультанти народного депутата України від “Радикальної партії О.Ляшка”, голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки.

КИЇВ. 6 січня. УНН. У перших двох частинах ми познайомилися з “сімейною” та бізнес-групами помічників народного депутата. Сьогодні прийшла черга політики. Хоча, як виявилося, політики в діяльності помічників-консультантів народного депутата С.Рибалки практично немає. Як виявилося, вони виконують роль зв’язкових або комунікаторів з різними групами впливу. І схоже знаходяться ці групи переважно в Москві. Саме тієї Москві, яку лідер Радикальної партії Олег Ляшко наполегливо пропонував повернути до складу Чернігівського князівства. Судячи з усього, у “сірого кардинала” фракції Сергія Рибалки інший погляд на перспективи міждержавних відносин.

Почнемо з досить цікавого помічника-консультанта народного депутата Волокітін Наталії Юріївни.

Наталія Юріївна співпрацює з Радикальною партією досить давно. Ще в 2014 році вона балотувалася від “радикалів” у 25 одномандатному окрузі (центр: місто Дніпро, Красногвардійський район, частина Амур-Нижньодніпровського району) на позачергових виборах до Верховної Ради України.

Отриманий результат, м’яко скажемо, не вразив. Пані Волокітіна Н.Ю. набрала 3,04% голосів, переконавши проголосувати за себе тисячу дев’ятсот п’ятдесят п’ять виборців. Чи не вразив він і її саму, причому настільки, що пані Волокітіна Н.Ю. вирішила покінчити з політикою і через 10 днів після виборів розмістила на сайті Work.ua своє резюме з метою знайти роботу офіс-менеджера.

Однак політика так просто не відпускає і через деякий час пані Волокітіна Н.Ю. вже числиться в реєстрах керівником Дніпропетровської обласної партійної організації політичної партії “Соціал-демократична партія”. Нагадаємо, що ця, вже третя в Україні, Соціал-демократична партія з’явилася внаслідок перейменування Партії простих людей Сергія Капліна.

 

Таким чином, помічник-консультант народного депутата України від “Радикальної партії Олега Ляшка” очолює обласну організацію іншої партії і активно просуває свого лідера Сергія Капліна. Здається, не байдужа Наталія Юріївна і до “Опозиційному блоку” і особисто Олександра Вілкула.

Але особливо цікаво було читати, як помічник-консультант народного депутата від “Радикальної партії О.Ляшко” “мочить” цього самого О.Ляшка.

Насилу віриться, що різноманітність політичних інтересів найближчого помічника залишилася без уваги Сергія Рибалки. Що за цим стоїть — плюралізм думок, що панує в Радикальній партії або прагматичний розрахунок, відомо лише самому народному депутату С.Рибалці, який, не виключено, вирішив диверсифікувати політичні ризики або, простіше кажучи, розкласти яйця в різні кошики.

У своєму профілі в мережі Facebook пані Волокітіна Н.Ю. не згадала про свою роботу помічником-консультантом, але вказала, що працює в Дніпропетровській обласній державній адміністрації.

Ми вирішили поцікавитися, ким саме, але в Дніпропетровській ОДА нам повідомили, що такий співробітник у них в штаті не числиться. Що спонукало Наталю Юріївну зарахувати себе до “команді Валентина Резніченка” і чи було це узгоджено з її шефом Сергієм Рибалкою — невідомо.

Сама пані Волокітіна Н.Ю. в розмові з нашим журналістом підтвердила, що є помічником-консультантом народного депутата України С.Рибалки і в її обов’язки входить спілкування з виборцями міста Дніпро, підготовка депутатських запитів для вирішення їх проблем. Коли вона встигає цим займатися — невідомо, адже основний час, здається, вважає за краще проводити в Російській Федерації, про що не забуває повідомляти на своїй сторінці в Facebook.

Ось лише невеликий путівник по РФ від помічника-консультанта народного депутата України Волокітіної Н.Ю.

— 9 квітня 2015 року — Московський Кремль, Большой театр;
— 12 квітень 2015 г. — ЦУМ, мережа кінотеатрів “КАРО”, ТЦ “Метрополіс”;
— 2 липня 2015 року — Москва Сіті, Театр Сатири;
— 5 грудня 2015 року — Москва Сіті;
— 8 грудня 2015 року — Великий Театр;
— 10 січень 2015 р — р Твер, озеро Селігер;
— 20 листопад 2015 г. — Храм Христа Спасителя;
— 5 квітня 2016 року — Театр Сучасник;
— 8 квітня 2016 року — Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького, оглядовий майданчик на Воробйових горах, Червона площа;
— 11 квітень 2016 г. — Храм Христа Спасителя;
— 13 квітень 2016 г. — озеро Селігер;
— 21 червень 2016 г. — парк Червона Пресня;
— 26 червень 2016 г. — Музеон Парк Мистецтв;
— 15 липень 2016 г. — Волоколамський Кремль;
— 11 вересень 2016 г. — Москва Сіті, ВДНХ;
— 13 вересень 2016 г. — ресторан “Балкон”, ТРЦ “Європейський”, Червона площа;
— 15 вересень 2016 г. — Театр Сатири;
— 27 листопада 2016 року — Червоногвардійські ставки;
— 30 листопада 2016 року — Москва Сіті.

Після вивчення географії поїздок пані Волокітіної Н.Ю. залишається припустити, що депутатська приймальня народного депутата С.Рибали знаходиться не на вул. Кірова в Дніпрі, а в “Москва-Сіті” або на Червоній площі в Москві.

Тепер стає зрозумілим, чому в вересні 2016 року Олег Ляшко, вітаючи жителів Дніпра з днем міста, проілюстрував свою посаду фотографією “Москва Сіті”.

Інший помічник-консультант С.Рибалки — ЛУПАНДІН Олександр Олександрович — особистість в Дніпрі легендарна.

Наші джерела розповідають, що виходець з міста Ровеньки Луганської області. Його неодноразово звинувачували у причетності до махінацій із землею в період перебування на посаді голови Царичанської районної державної адміністрації в 2005 році. Але популярності Олександр Олександрович набув в період з 2006 по 2010 рік, коли став депутатом Дніпропетровської міської ради.

На думку експертів, очолюючи комісію із земельних питань пан Лупандін А.А. продовжив практику виділення земельних ділянок дружнім комерційним структурам, не забуваючи і свої інтереси. А допомагав йому в цьому рідний брат “ідеолога” і натхненника створення “Новоросії” Олега Царьова — Михайло. У зв’язку з чим на адресу Лупандіна неодноразово в пресі звучали звинувачення в причетності до різних сепаратистським групам в Дніпрі, що не завадило йому стати помічником-консультантом народного депутата С.Рибалко.

У різних матеріалах згадується також близькість пана Лупандіна до одіозного персонажа, широко відомому в Дніпрі і за його межами — Загіддіна Габібулаєв огли Габібулаєва, він же — Загід Геннадійович Краснов.

З урахуванням цієї інформації дещо інакше сприймаються звинувачення 2014 року, коли Сергію Рибалці закидалося фінансування діяльності російської диверсійно-розвідувальної групи, що діє на території Дніпропетровська.

Останнім в нашому списку, але далеко не останнім за впливом на прийняті С.Рибалкою рішення, ми розглянемо помічника-консультанта ПЕТРЕНКО Артема Михайловича.

Згідно з інформацією з найближчого оточення С.Рибалки, Артем Михайлович відповідає за політичне та інформаційне консультування народного депутата. Вивчення його зв’язків і історії професійної діяльності дозволяє припустити, що його поради для С.Рибалки зараз на вагу золота.

Справа в тому, що просування Артема Петренко у кар’єрі пов’язують з однією людиною — СІВКОВИЧЕМ Володимиром Леонідовичем — колишнім заступником секретаря РНБО, якого обвинувачували в організації розгону Євромайдану в листопаді 2013 року.

Артем Петренко працює в українських медіа або близьким до них структурам з 1995 року. У червні 1997 року стає віце-президентом Центру журналістських розслідувань, а в жовтні 1998 року — керівником інформаційно-аналітичного відділу, автором і ведучим програми “Сектор тіні” телеканалу СТБ. Тоді власником телеканалу СТБ був Сівкович В.Л., а керівником — Микола Княжицький. З тих пір ця “трійця” йшла по життю разом, навіть перебуваючи в різних політичних таборах.

Коли Сівкович В.Л. почав втрачати контроль на телеканалом СТБ, О.Петренко був переведений на роботу аналітиком в Фонді Центр суспільства, також контрольований Сівковичем. Пізніше, працював редактором програм на телеканалі ICTV, в 2005 — 2006 — виконавчий продюсер програми “Свобода Слова” на ICTV. З 2007 року працював заступником генерального директора медіа-холдингу “Медіадім”, співвласниками якого виступили Сівкович В.Л. і Княжицький М.Л. “МедіаДім” на той момент належали акції телеканалу “ТОНІС” та “Газета24”.

Однак найбільш значущим для пана Петренко А.М. періодом його трудової діяльності стала посада прес-секретаря Андрія Клюєва — спочатку як секретаря РНБО, а потім — голови Адміністрації Президента України Януковича В.Ф. часів Євромайдан. З огляду на минулі зв’язки не важко припустити, що рекомендував його на посаду той же Володимир Сівкович, який працював на той момент заступником секретаря РНБО.

Артем Михайлович до останнього зберіг вірність своєму патрону. Навіть після найтрагічніших подій 18-21 лютого 2014 року продовжував коментувати ЗМІ позицію Андрія Клюєва. Так, наприклад, 24 лютого 2014 року в інтерв’ю телеканалу “112” він підтвердив інформацію про нібито вогнепальне поранення глави Адміністрації, який втік. А це може свідчити про те, що контакти між ними тривали.

Що змінилося у світогляді пана Петренко А.М., раз він почав працювати на одного з головних “радикалів” країни? Зберіг він свої контакти з Сівковичем і Клюєвим? Чи є він сполучною ланкою між ними і фракцією Ляшка? Тема настільки велика, що провести розслідування без участі правоохоронних органів буде не просто.

Післямова

Метою представлених вашій увазі матеріалів було встановлення критеріїв, яким керуються народні депутати України при виборі своїх помічників-консультантів. Так вийшло, що цю тему ми розглянула на прикладі лише одного з народних депутатів — члена фракції “радикальної партії Ляшко Сергія Рибалки.

З огляду на ту роль, яку він відводить собі в роботі фракції, залишається тільки здогадуватися, чи обізнаний лідер Радикальної партії свого ж імені про ці критерії? Чи самостійний “сірий кардинал” в своїх рішеннях, які можуть дискредитувати партію та її лідера? І чи можуть спонсори партії, до яких належить і Сергій Рибалка, нести відповідальність за свої кроки?

Хочеться сподіватися, що дізнаємося ми про це вже найближчим часом.