Раннє цвітіння та швидке обміління - що чекає на річки в Україні
Київ • УНН
Обміління річок є наслідком зміни клімату та небажання адаптуватися. Осушення боліт, асфальтування міст і фосфати посилюють дефіцит води та цвітіння Дніпра.
Цвітіння Дніпра, обміління річок і дефіцит води - це не тимчасові наслідки аномальної спеки, а результат багаторічних екологічних проблем. Детальніше про те, що саме призвело до обміління українських річок та як довго це триватиме, розповів спеціально для УНН експерт з питань довкілля Мережі захисту національних інтересів АНТС Олег Листопад.
Обміління Дніпра, Дунаю та інших українських річок не можна пояснити лише спекою чи маловодним роком. За словами еколога, нинішня ситуація насправді є наслідком глобальних процесів, які тривають десятиліттями, а також небажання суспільства й влади адаптуватися до кліматичних змін. Натомість, проблема поступово загострюється і вже виходить далеко за межі окремих водойм.
Причин дві. Це зміна клімату і, як наслідок, небажання людей адаптуватися до цієї зміни клімату. Багато хто сприймає її лише як підвищення температури тут і зараз і не розуміє, що важлива саме середня температура по планеті. Навіть підвищення на пів градуса запускає цілу низку процесів: змінюються океанічні течії, перерозподіляються опади, тануть льодовики. Науковці давно довели, що саме діяльність людини за останні приблизно 150 років стала головною причиною цих змін
Олег Листопад наголошує, що зміна клімату найбільше вдаряє не температурними рекордами, а дефіцитом води. Саме нестача водності стає головною загрозою для річок, сільського господарства та міст. Водночас частину проблем можна вирішити вже зараз, якщо країна почне впроваджувати заходи адаптації.
Для того, щоб долати проблеми з водністю, потрібно, по-перше, зупиняти зміну клімату, а по-друге - адаптуватися до її наслідків. Якщо перше вимагає скоординованих зусиль усіх країн, то друге можна робити вже на рівні окремої держави і на рівні громад. Передусім це стосується заплав річок, боліт, торфовищ й інших природних екосистем. Саме вони дозволяють природі накопичувати воду і поступово віддавати її річкам
Окрему увагу еколог приділяє болотам і торфовищам, які він називає природними резервуарами води, бо саме вони найбільше накопичують вологу після дощів і танення снігу, підтримуючи рівень води в річках упродовж року. Проблема у тому, що ці території продовжують осушувати та розробляти для видобутку торфу й бурштину.
"Болота і торфовища працюють як величезна губка. Один кілограм торфу здатен утримувати води приблизно в десять разів більше за власну вагу. Полісся - це величезний природний акумулятор вологи. Коли його осушують або видобувають торф, ми фактично самі позбавляємо річки джерела живлення", – підкреслює експерт.
Ще одним фактором погіршення ситуації експерт називає неправильний розвиток українських міст. На його думку, надмірне асфальтування, укладання плитки та скорочення зелених зон не дозволяють воді затримуватися в ґрунті, а через це вона швидко потрапляє у зливову каналізацію і зрештою опиняється в річках, не поповнюючи природні запаси.
"Коли дощ падає в місті, де всюди асфальт і плитка, вода миттєво потрапляє у зливову каналізацію і далі в Дніпро. Міста стають дедалі гарячішими, а води стає дедалі менше. До цього додається постійне скошування трави, вирубування або неправильна обрізка дерев. Усе це лише посилює перегрів міського середовища", – наголошує Олег Листопад.
Олег Листопад пояснює, що й цвітіння Дніпра також має конкретні причини, які давно підтверджені науковими дослідженнями.
Дослідження показують дві основні причини цвітіння Дніпра - це фосфати і уповільнення течії. Фосфати надходять із миючих засобів, а також із сільського господарства, де активно використовують добрива. Якщо води мало, вона швидше прогрівається, синьо-зелені водорості активно розмножуються, і ми бачимо масове цвітіння
Водночас експерт переконаний, що багато рішень уже існують і давно відомі фахівцям. Зокрема, ідеться про охорону торфовищ, відновлення природної течії річок, скорочення кількості штучних гребель, зміну принципів благоустрою міст та створення нових природоохоронних територій. Він наголошує, що головною перешкодою залишається не відсутність знань, а брак політичної волі.
"Зробити можна дуже багато. Є програми, є методики, є успішні приклади відновлення річок. Але все, як завжди, впирається в політичну волю і в небажання відмовлятися від рішень, які вигідні окремим людям. Якщо цього не змінити, то на превеликий жаль, ситуація з українськими річками лише погіршуватиметься", – резюмував Олег Листопад.