ВР знову провалила голосування щодо створення Вищого адміністративного суду
Київ • УНН
Верховна Рада не підтримала законопроєкт №12368 про створення Вищого адміністративного суду - лише 218 голосів "за". Це вже другий провал законопроєкту, який є маяком МВФ та має бути ухвалений до кінця 2024 року.
Верховна Рада знову провалила голосування за законопроєкт №12368 про створення Вищого адміністративного суду.
Про це пише УНН з посиланням на нардепа Ярослава Железняка.
Рада знову провалила (голосування - ред.) за законопроєкт №12368 про створення Вищого адміністративного суду. За основу 218 (голосів - ред.) Не набрало на повернення та доопрацювання. Повністю провалено
Він зазначив, що це вже другий раз коли цей закон не проходить Раду.
Це маяк МВФ, який вже спливає з 31 грудня 2024 року
Проте він додав, що Рада прийняла за основу альтернативний законопроєкт №12368-1 про створення Вищого адміністративного суду.
Додамо, законопроєкт №12368-1 передбачає функціонування саме двох окремих судів - Київського міського окружного адміністративного суду (перша інстанція) та Київського міського апеляційного адміністративного суду (апеляційна інстанція) - замість єдиного суду, який поєднує функції обох інстанцій.
На переконання суб’єкта законодавчої ініціативи, функціонування двох окремих судів, як передбачено положеннями законопроєкта за реєстр. №12368-1, сприятиме підвищенню якості правосуддя, дотриманню принципів незалежності, об’єктивності та ефективності судових процедур.
Доповнення
9 січня Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт щодо правових засад утворення та функціонування спеціалізованого адміністративного суду.
Зокрема, законопроєкт №12368 розроблений з метою встановлення засад організації та діяльності Вищого адміністративного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду задля ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, повноваження яких поширюються на всю територію України, а також у інших адміністративних справах, віднесених до його юрисдикції процесуальним законом.
Також законопроєктом передбачається утворення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Експертної ради як допоміжного органу з метою сприяння їй у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Вищого адміністративного суду критеріям доброчесності та професійної компетентності.
ЦПК заявляє, що на засіданні комітету була заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра. Вона запропонувала ще більше погіршити законопроєкт до другого читання. Зокрема, за її словами, позиція ОП полягає в тому, що Експертна Рада та міжнародні експерти мають брати участь в доборі суддів лише 3 роки замість 6 (як передбачає проєкт зараз).
Також, вона наголосила, що Експертна Рада включно з міжнародними експертами повинні бути виключно дорадчим органом і не можуть ветувати кандидатів в судді. Також Мудра запропоновувала зменшити кількість голосів для пропуску кандидата до подальшої участі в конкурсі.
Від нового суду залежатиме зокрема розгляд справ громадян та бізнесу проти ряду центральних органів влади, наприклад Кабміну та Нацбанку з вимогою скасувати їхні рішення. Під юрисдикцію суду також потраплятимуть оскарження конкурсів на керівника САП, директорів НАБУ та БЕБ, Голови НАЗК. Тому важливо, аби туди потрапили дійсно професійні незалежні судді.
На думку ЦПК наразі влада нібито робить усе, аби зірвати прозорий конкурс до нового суду та набрати туди контрольованих суддів. 13 грудня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра повідомляла, що триває робота над створенням нового суду для розгляду адміністративних справ.
