
МОЗ представило концепцію змін у регулюванні фармацевтичного ринку: до чого домовились на комітеті ВР
Київ • УНН
МОЗ представило концепцію реформування фармринку з електронними торгами та регулюванням цін на ліки. Комітет ВР підтримав ідею е-торгів, але відхилив обмеження знижок та заборону ретробонусів.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко на засіданні Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради презентував концепцію реформування регулювання фармацевтичного ринку. Пропозиції МОЗ стосувалися зниження ціни на ліки шляхом електронних торгів між виробниками, обмеження розміру знижок і заборони ретробонусів. Не всі запропоновані зміни прийшлися до душі народним депутатам, пише УНН.
Електронні торги як основа для формування ціни
Однією з ключових пропозицій МОЗ стало визначення найнижчої ціни на лікарські засоби за діючою речовиною через електронні торги на платформі "Прозорро. Маркет". За цією концепцією, виробники під час торгів пропонуватимуть свої ціни на препарати, що входять до Національного переліку лікарських засобів. Після визначення найдешевшого варіанту аптеки будуть зобов’язані мати його в асортименті.
Раз на рік на "Прозоро. Маркет" відбувається визначення індикативної ціни. Тобто всі виробники лікарського засобу з певною діючою речовиною, яка включена до національного переліку, а їх 455 сьогодні, ми готові розглянути і потенційно розширити перелік, щоб збільшити кількість лікарських засобів, які ми регулюємо. Ці виробники лікарських засобів один раз на рік приходять на "Прозоро. Маркет" і торгуються по відпускній ціні свого лікарського засобу. Той виробник, який показав на торгах найнижчу ціну по цій діючій речовині, перемагає в даному конкретному випадку і тоді кожна аптека, яка має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, зобов'язана мати в себе в асортименті цей препарат для відпуску по цій ціні, яка була проторгована на "Прозоро. Маркет", з урахуванням націнок, які діють для дистриб'ютора і для аптечної мережі
За його словами, ключове завдання МОЗ полягає в тому, щоб найдешевший препарат був доступний у кожній аптеці країни.
І друге питання, щоб вона пропонувалась людині при зверненні із запитом. Вона (аптека – ред.) повинна сказати, що відповідно до державного регулювання є такий препарат по найнижчій ціні з такою діючою речовиною. В подальшому людина має право обрати будь-який інший препарат, але цей їй повинні запропонувати обов'язоково. На нашу точку зору це призведе до того, що будуть люди розуміти про найдешевші лікарські засоби, які є в тому препараті
Члени профільного парламентського комітету підтримали таку пропозицію, адже вона має стимулювати виробників до конкуренції. Це важливо, бо саме вони формують до 70% вартості лікарських засобів.
Зараз це (пропозиції МОЗ – ред.) стосується більше, мабуть, аптечних мереж та дистриб'юторів. І з того, що нам надали, я бачу, що той гравець, який формує 70% ціни (виробник – ред.), він взагалі не врегульований поки що. Це те, що я бачу на даний момент,
Загалом комітет схвально прийняв пропозицію щодо запровадження конкуренції між виробниками, однак депутати зауважили необхідність уточнення технічних деталей, зокрема частоти проведення торгів та механізмів реагування на валютні коливання, які впливають на ціноутворення.
Знижки забрати неможливо залишити
Ще однією темою жвавого обговорення на засіданні комітету ВР з питань здоровʼя нації стала пропозиція МОЗ щодо регулювання маркетингових договорів між виробниками та аптечними мережами. Ці договори дозволяють аптекам надавати знижки споживачам, однак, за пропозицією МОЗ, націнки за такими договорами повинні регулюватися постановою Кабінету Міністрів України. Це, на думку міністерства, сприятиме зменшенню маніпуляцій з цінами та забезпечить доступність препаратів.
Ми говоримо про маркетинг, чисті правила цього маркетингу, які повинні включати галузеві стандарти ЄС,
Попри це, депутати не підтримали обмеження розміру знижок, посилаючись на європейський досвід, де маркетингові угоди регулюються практикою належної або неналежної промоції. У ЄС, за їхніми словами, не існує чітких законодавчих норм щодо цього питання, тому парламентарі вважають, що Україна також повинна дотримуватись більш ліберального підходу. У своїх аргументах вони послалися на 83 Директиву ЄС щодо регулювання функціонування фармацевтичного ринку, у якій немає жодних обмежень обсягів маркетингових угод.
Ба більше, парламентарі наголосили, що в питанні знижок за договорами не слід забувати про малі аптеки у селах та прифронтових районах. Адже їхнє обмеження може призвести до закриття такої життєво необхідної інфраструктури.
Чи враховано вплив на малі аптеки в селах та віддалених регіонах, особливо прифронтових? Тобто там є аптеки з зовсім з мінімальною рентабельністю. Як в цій позиції будемо виходити? Чи хто візьме на себе відповідальність, якщо доставок ліків в ці регіони просто не буде? Тому що, по-перше, є дефіцит кадровий і, по-друге, я так розумію, якщо це роблять мережі аптек за рахунок маркетингових платежів, то хто цим буде займатися?
Депутати також зазначили, що не мають довіри до регулювання цього питання постановами Кабміну, адже часто у них виявляється "не те, що очікували".
Дискусії щодо "ретробонусів"
Окремо розглядалося питання скасування зворотного коригування ціни або "ретробонусів" — механізму, який дозволяє виробникам надавати аптекам знижки на раніше закуплений товар.
"Ретробонуси" працюють, наприклад, у тому випадку, якщо у партії закуплених ліків закінчується термін придатності або ж її відправляють на перереєстрацію. МОЗ пропонувало відмовитися від цієї практики, проте депутати відхилили таку ідею. За їхніми словами, "ретробонуси" часто допомагають врегулювати ситуації з утилізацією прострочених чи неякісних ліків, а також знижують ризики для аптечних мереж.
Повноцінний закон
Члени комітету погодилися, що фармацевтичний ринок має серйозні проблеми та прогалини, які потребують системного вирішення. Ляшко наголосив, що впровадження прозорих механізмів електронних торгів дозволить уникнути штучного завищення цін, що часто зустрічається через відсутність конкуренції. Однак, під час обговорення депутати зазначили, що вирішення цих питань неможливе шляхом внесення точкових змін до законопроєктів. На їхню думку, потрібен ґрунтовний підхід, що враховуватиме інтереси всіх учасників ринку.
У нас є чудовий закон про ліки, який вже прийнятий, який відповідає всім директивам Європейського Союзу, в якому детально врегульоване питання пов'язане з обігом лікарських засобів та який визначає права та обов'язки юридичних і фізичних осіб, уповноважених органів державної влади і посадових осіб у відповідній сфері. Проте, поза правовим регулюванням норм цього закону залишається питання реалізації лікарського засобу як фармацевтичної послуги і фактично забезпечення кінцевого споживача – пацієнтів... Так само я почув багато зауважень колег наших з комітету сьогодні і в мене така пропозиція – в зв'язку з цим можна доручити підкомітету з питань фармації, фармацевтичної діяльності в двотижневий термін, якщо ми робимо реформи, вони повинні бути швидкими, розробити проєкт закону про регулювання аптечної та фармацевтичної галузі України з урахування всіх європейських норм ЄС
У результаті обговорення комітет вирішив розробити окремий законопроєкт, який охоплюватиме всі аспекти функціонування фармацевтичного ринку. Він має враховувати права та обов’язки виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж. Для цього на базі комітету буде створена відповідна робоча група.
Пропозиції МОЗ отримали неоднозначну реакцію. Зокрема, схвалення отримала ідея запровадження індикативних цін на препарати, але категорично відкинуті ідеї обмеження знижок і відмови від "ретробонусів". В кінцевому рахунку це обговорення стало підґрунтям для початку системного реформування ринку. Ухвалення нового закону стане важливим кроком до реформування галузі, але його реалізація вимагатиме ефективної співпраці всіх зацікавлених сторін. Як зазначили члени комітету, головне завдання — це створення умов, за яких українці зможуть отримувати якісні ліки за справедливими цінами.