Мовчазна епідемія - як медичні помилки руйнують життя пацієнтів

Невірний діагноз, неправильне лікування, непризначення потрібних ліків або ж навпаки призначення непотрібних - все це реальність з якою, як свідчить практика, може зіткнутися будь-хто з нас. Світова статистика демонструє, що до 25% госпіталізованих пацієнтів у розвинених країнах стикаються з наслідками через лікарські помилки, пише УНН. 

Світова "пандемія" лікарських помилок

Від 3% до 25% госпіталізованих пацієнтів у розвинених країнах стикаються з несприятливими наслідками лікарської помилки. В американській системі охорони здоров'я щорічно трапляється понад чверть мільйона діагностичних помилок, і на них припадає приблизно 10% несприятливих подій, включаючи смерть. Як свідчать дані ВООЗ 4 з 10 пацієнтів отримують шкоду в умовах надання первинної або амбулаторної меддопомоги. 

До найпоширеніших небезпечних дій та явищ, які можуть завдати шкоду пацієнтові, зокрема, відносять: помилки при застосуванні ліків, небезпечні хірургічні процедури, передача інфекцій під час надання медичної допомоги, діагностичні помилки. 

Медичні помилки – це серйозна та складна проблема, яка завдає шкоди пацієнтам в усьому світі. Статистика жахає, адже лише діагностичні помилки трапляються з частотою від 5%  до 20% від усіх випадків звернень пацієнта до лікаря. 

Причин для такої ситуації багато. Від неадекватної підготовки персоналу чи нестачі ресурсів до неузгодженості нормативної бази, від неналежної взаємодії з іншим медичним персоналом до порушення послідовності під час проведення медичного втручання. 

Лікарські помилки в Україні

Україна не має ні законодавчо закріпленого визначення лікарської помилки, ні відповідної статистики. За інформацією на 2019 рік від проблем, яких можна було б уникнути, щоденно в стаціонарах помирало понад 30 пацієнтів. І як свідчать показові  кейси останніх років ситуація з того часу не змінилася. Згадайте тільки скільки випадків смертей чи непоправних наслідків для здоров'я пацієнтів настало від невірно підібраної анестезії, сталося за останні роки? 

І це лише ті випадки, про які ми чуємо з новин – адже за ними відкриваються кримінальні провадження та вони стають темою для широкої суспільної дискусії. Як от, наприклад, так звана "Справа Одрекс", в якій лікарям інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). У справі фігурують лікарі приватної клініки "Одрекс" - Віктор Русаков та Марина Бєлоцерковська. За даними слідства Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань. 

Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла призвести до неконтрольованого розвитку інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом. Крім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоровʼя, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.

Наразі справа розглядається в Приморському суді Одеси по суті. І саме суд поставить у ній крапку. Але ця справа вже викликала збурення у суспільстві та винесла на поверхню цілу низку історій від пацієнтів клініки "Одрекс" та їхніх родичів: тут і неправильна постановка діагнозів, і призначення непотрібних ліків, і ігнорування потреб пацієнтів. Загалом все, що у світовій практиці підпадає під визначення лікарської помилки. 

Уникнути неможливо

Лікарські помилки були і будуть. Але досвід країн з розвиненою медициною та сталою системою охорони здоров'я доводить, що відсоток несприятливих для пацієнтів наслідків можна значно зменшити. Вся суть у стратегії запобігання лікарським помилкам. Сюди відноситься і активна зацікавленість лікаря - він повинен вміти слухати пацієнта, приділяти йому повну увагу, зважати на дрібні деталі. Важливими є вміння членів медичної команди взаємодіяти, дотримання послідовності дій та протоколів лікування. У клініках формується культура безпеки - від безпеки роботи лікарів до максимальної безпеки проведення медичних втручань та перебування пацієнта у стаціонарі. 

Ще одна важлива складова стратегії запобігання лікарській помилці - створення системи реєстрації інцидентів, розбір ситуацій та врахування висновків. Цьому сприяє і можливість постраждалих або їхніх родичів для судового захисту порушених внаслідок помилки прав та отримання матеріальної компенсації. 

Судові прецеденти формують практичну реалізацію правозастосування медичних протоколів або визначають наслідки їх порушень у конкретних випадках. Своєю чергою, визнання наявності випадків медичної недбалості та ефективний захист інтересів потерпілого пацієнта забезпечують чесну оцінку дій системи охорони здоров’я та доступність інформації

Вона також додала, що такі судові процеси виконують ще одну важливу функцію – підвищують прозорість системи. Коли випадки можливих помилок або недбалості стають предметом судового розгляду, пацієнти отримують розуміння того, як працює механізм відповідальності і чи може він бути ефективним. Фактично йдеться про формування довіри до медицини як інституції.  

В Україні на жаль система судового оскарження лікарської помилки не розвинена. Навіть відкриття кримінального провадження не гарантує настання справедливості.