Модернізований, але заблокований: чому вертоліт для Повітряних Сил досі не на службі

Сучасна війна вимагає від держави швидких рішень, максимальної мобілізації ресурсів та підтримки тих, хто готовий брати на себе відповідальність за складні технічні виклики. Однак реальність виявляється протилежною: навіть якісно модернізована техніка може бути заблокована через бюрократію, процедурні суперечності та неоднозначні оцінки. Саме така ситуація сталась з кейсом модернізації вертольота для Повітряних Сил України, пише УНН.

Тендер і модернізація. Як все мало працювати?

У 2023 році Міністерство оборони оголосило тендер на дооснащення гелікоптера Повітряних Сил України. Участь у процедурі взяли три підприємства: ДП "Авіакон", АТ "МОТОР СІЧ" і ТОВ "МС АВІА-ГРЕЙД". Пропозиція від "Авіакон" була найвищою – близько 80 млн грн, "МОТОР СІЧ" від участі відмовилася. Найнижчу вартість запропонувала компанія ТОВ "НВФ МС АВІА-ГРЕЙД" – 56 млн грн.

У межах контракту передбачалося встановлення комплексу озброєння, інтеграція систем захисту, дообладнання салону для перевезення командування та впровадження сучасної захищеної системи зв’язку

Особливістю проєкту став модульний варіант покращення салону з функціональними зонами для роботи в польоті. Судно оснащувати таким чином, щоб його елементи могли швидко демонтуватися.

"Таким чином бойовий вертоліт у випадку потреби могли б використовувати як транспортний для перевезення командного складу. Всі матеріали відповідали технічному завданню замовника за авіаційними нормами – зокрема, щодо пожежної безпеки та токсичності, а також сертифікації комплектуючих", – підкреслюють в "МС АВІА-ГРЕЙД".

Ще одним ключовим компонентом модернізації стала інтеграція захищеної радіостанції Harris RF-7850A-MR, отриманої як міжнародна технічна допомога від США. Це сучасне обладнання забезпечує стійкий захищений зв’язок на закритих частотах, має функцію ретрансляції сигналу та кілька режимів програмування.

Частина робіт здійснювалася із залученням закордонної компанії з Хорватії – через відсутність аналогів в Україні. Через це закупівлі здійснювались без додаткових тендерів, що передбачено законодавством у разі, коли виконавець єдиний. Решта – виготовлялась в Україні на власному виробництві та із залученням кооперації потужностей українських підприємств.

Усі етапи виконання робіт супроводжувались погодженнями з профільними структурами, модулі мали конструкторську документацію, затверджену та погоджену відповідно до чинних авіаційних норм.

Успішне випробування. Вертоліт був готовий до польотів

Після завершення модернізації вертоліт був переданий у військову частину та пройшов повний цикл випробувань. Ознайомчі та контрольні польоти здійснювались як самими Повітряними Силами, так і фахівцями Державного науково-випробувального центру. До процесу були залучені представники інституту державної авіації, командування Повітряних Сил та служби якості підприємства-виконавця.

Протягом випробувань перевірялась справність озброєння і бортових систем, наявність необхідних льотних характеристик, в тому числі після покращення інтер'єру салону, робота радіостанції Harris у зв’язку з наземними пунктами та іншими повітряними суднами, здатність борту до програмування закритих частот у повному обсязі

За результатами перевірок усі параметри відповідали встановленим нормам. Військові експлуатанти, залучені до тестування, підтвердили, що вертоліт повністю готовий до виконання завдань – зокрема, як командний борт з функціональним салоном і стабільним зв’язком.

Однак далі історія отримала несподіваний поворот: попри підтвердження технічної готовності, виявились запити з боку правоохоронних органів – і розпочалося затягування процесу приймання машини.

Приховані перешкоди та подвійне звинувачення

Передана радіостанція може використовуватися на різних типах техніки – зокрема на кораблях, танках, а також повітряних суднах, як-от вертольотах. Для кожного виду техніки необхідна специфічна адаптація та процес інтеграції. З урахуванням цього передбачено п’ять типів програмування, залежно від платформи. Водночас завод-виробник радіостанцій Harris зазначає, що для експлуатації достатньо одного варіанта програмування, адаптованого під конкретну техніку.

"МС АВІА-ГРЕЙД" вирішила реалізувати всі п’ять типів програмування радіостанції. Один із варіантів мав особливості, проте це жодним чином не впливало на загальну можливість використання Harris

Після встановлення обладнання виникли труднощі з одним із режимів програмування. Як згодом з’ясувалося, проблема була в довжині USB-кабелю, який з'єднував приймач (розміщений у хвостовій частині) із програматором. Через специфіку USB-з’єднання кабелі довжиною понад 5 метрів (а на борту був прокладений 8-метровий) можуть спричиняти втрату сигналу. Це ускладнило одне з шести можливих програмувань станції.

Компанія вирішила проблему шляхом повторного встановлення нового кабелю в компанії "Сатком Груп". Усі інші режими програмування рації працювали стабільно. Проведено тестування за участі представників Повітряних Сил, представниками військової прийомки, експлуатантів та служби якості підприємства. Всі підтвердили, що радіозв’язок з іншими повітряними суднами та землею працює.

Всупереч тому, що результати – позитивні, компанія виконавець отримала кримінальне провадження через підозру у пошкодженні майна.

"Фактично компанію звинуватили у використанні кабелів з комплекту стендового тестування, що не призначені для встановлення на борт. Ці кабелі належали до наземного комплекту, призначеного для перевірки обладнання після ремонту. Під час виконання робіт фахівці "МС АВІА-ГРЕЙД" розглядали можливість тимчасового використання цих кабелів, адаптувавши їх до умов вертольота. Але після додаткових перевірок було ухвалено технічне рішення відмовитись від цієї ідеї – і натомість придбати новий сертифікований кабель, який повністю відповідає вимогам для експлуатації на борту.

Ми також неодноразово зверталися із запитами щодо технічної консультації та перевірки радіостанції L3Harris до ТОВ "Радіо Сатком Груп", щоб спільно реалізовувати рішення. Отримали відповідь, що такої технічної можливості немає", – розповідають представники "МС АВІА-ГРЕЙД".

Фактично, компанія самостійно усунула всі технічні недоліки, не вийшовши за межі бюджету, і повернула авансові кошти замовнику до моменту офіційної прийомки. Однак техніку досі не прийнято, а справа – не закрита.

Фактично, що ми мали зробити в цій ситуації? Відмовитися від виконання контракту, не шукати технічного рішення і залишити рацію неробочою – лише для того, щоб уникнути ризику критики? Але ми обрали інший шлях – взяли відповідальність, доопрацювали конструктивне рішення, власним коштом замінили обладнання і забезпечили повну функціональність станції. Нині, водночас із успішно виконаною роботою, маємо звинувачення

Крім того, представники правоохоронних органів висловили сумнів щодо вартості обладнання, посилаючись на "візуальну подібність" деяких елементів до побутових предметів. Це стало підставою для відкриття ще одного кримінального провадження щодо ймовірного завищення ціни. При цьому залишились поза увагою специфікації, технічна складність виробів в контексті їх використання на повітряному судні, а також погоджене технічне завдання з боку самого замовника – Повітряних Сил.

Компанія "МС АВІА-ГРЕЙД" надала повний пакет підтверджуючих документів, включаючи креслення, акти виконаних робіт, сертифікати відповідності та підтвердження вартості закупівель. Однак провадження не було закрито, а сам вертоліт залишився без офіційного приймання на озброєння.

Фактично, замість виконання бойових завдань, модернізований гвинтокрил понад пів року залишається без використання. Це все на фоні того, що Україна просить від партнерів передачі нової техніки, однак наявна не використовується. Через відкриті кримінальні провадження і пов’язану з ними правову невизначеність досі не підписано акти приймання, і техніка офіційно не введена в експлуатацію. У результаті Збройні Сили не отримали готовий ресурс, а витрачені підприємством обігові кошти залишаються некомпенсованими.

Позиція "МС АВІА-ГРЕЙД": реалізують найскладніші модернізації та не бояться ризиків

ТОВ "МС АВІА-ГРЕЙД" – одне з небагатьох підприємств в Україні, яке системно займається модернізацією бойових вертольотів, включаючи озброєння, зв’язок і комплексну адаптацію до сучасних вимог. У своїх публічних заявах компанія наголошує: вона не боїться братися за нестандартні, ризиковані завдання, особливо в умовах війни.

У випадку з вертольотом для Повітряних Сил України робота була виконана повністю в межах бюджету, із дотриманням авіаційних норм, відповідно до технічного завдання, погодженого замовником. Авансові кошти були повернуті, нове обладнання (зокрема – кабель до рації) – придбане власним коштом, а всі процедури супроводжувалися погодженням відповідних інституцій

Компанія також вказує, що у процесі роботи пройшла всі необхідні технічні та бюрократичні етапи: розробила конструкторську документацію, погодила загальне рішення з командуванням, пройшла погодження з інститутами й представниками державної авіації. Обладнання було випробувано, рація працює, а вертоліт – повністю готовий до служби.

"МС АВІА-ГРЕЙД" наголошує: її головна мета – наближення перемоги України. Але підприємство не може працювати в умовах постійної загрози блокування рішень, кримінального переслідування та ігнорування об’єктивних технічних висновків. Цей кейс став для компанії не лише викликом, а й тривожним сигналом для всієї авіаційної галузі.

Замість висновків: коли техніка готова, а система – ні

Кейс створює неприємний прецедент: бойовий гвинтокрил, повністю модернізований і готовий до виконання завдань, залишається "замороженим" через бюрократичні процедури – всупереч підтвердженій ефективності та наявній документації. Це оголює глибшу проблему у вигляді неспроможності системи швидко ухвалювати рішення, балансуючи між контролем і необхідністю впровадження якісних рішень в умовах війни.

Зусилля підприємства, спрямовані на посилення обороноздатності, завершилися не використанням техніки, а кримінальними провадженнями. Така ситуація демотивує не лише виконавців, а й потенційних інвесторів, ставить під загрозу технологічний розвиток і підриває довіру до держави. Бо техніка має служити, а не чекати підпису. Інакше втрачаємо не лише машини, а й стратегічну спроможність модернізації армії.