Лотереям скасували потрійне оподаткування, але ставки податку хочуть різко підвищити - ЗМІ

Лотереям скасували потрійне оподаткування, але ставки податку хочуть різко підвищити - ЗМІ

Київ  •  УНН

 • 7740 перегляди

КИЇВ. 25 січня. УНН. Нардепи скасували потрійне оподаткування, однак ставки податку хочуть різко підвищити, що у свою чергу не дасть розвиватися лотерейному бізнесу, передає УНН з посиланням на програму "Гра інтересів".

Минулий рік для української лотереї був найгіршим за останні десятиліття — економічна криза, подовження антилотерейних санкцій, тяганина з новим профільним законом — усе це критично відображалось по ринку.

Потрійне оподаткування тиснуло на лотереї, тож від них до бюджету торік надійшло у п’ятеро менше податків, ніж 2014 року. Однак, на передодні свят влада нарешті змінила податковий клімат.

“Було прийнято таку норму, що оподатковуватися буде не весь дохід операторів лотерей. І не вся виручка, в тому числі призовий фонд, а оподатковуватиметься так званий валовий ігровий дохід. Дохід мінус призовий фонд і цей дохід оподатковуватиметься за ставкою, яка щороку зростатиме. У 2017 році ця ставка буде 18%, а через п’ять років ця ставка становитиме вже 30% від валового ігрового доходу”, — розповіла експерт у сфері лотерейного бізнесу Зоряна Топорецька.

Лотерейні оператори вдячні нардепам за те, що нарешті “розплутали податковий клубок”, водночас ринок висловився проти різкого підвищення ставки оподаткування.

“Збільшення будь — яких відрахувань, це знову ж таки тиск на бізнес. Це звісно менше коштів для того, щоб їх реінвестувати у розвиток бізнесу. На разі категорії „лотереї“ в Україні практично не існує. Нам потрібно її відновлювати і створювати. А для того, щоб її створювати, в неї потрібно інвестувати, а щоб інвестувати відповідно потрібен вільний капітал”, — директор з маркетингу оператора державних лотерей “М.С.Л.” П.Вайсеро.

На Заході уряд контролює ситуацію на лотерейному ринку, надаючи можливість операторам лотерей мати достатньо коштів для розвитку.

“Та податкова система, яка існує на Заході, дає можливість оператору і в бюджет добре гроші збирати, але й достатньо лишати операторам. Для того, щоб можна було не лише покривати зарплату і фіксовані витрати компанії, а й інвестувати у цей бізнес. Це і термінали лотерейні нового покоління. Це і лотерейні термінали самообслуговування. І технології пов’язані з он-лайн”, — зазначив віце-президент “М.С.Л.” Є.Власенко.

За словами П.Вайсеро, українські лотереї нині переживають дуже скрутні часи, зумовлені насамперед помилковими політичними та економічними рішеннями.

“Якщо у гравця, який виграв, забирають майже 20% з його виграшу, він не розуміє чому. До тих пір, поки не буде виправлена ця помилка, яка де -факто вбиває ринок лотерей, говорити про якийсь розвиток неможливо. Фактично наразі лотерейні оператори не можуть нормально існувати. Є багато проблем, які стосуються і політичного, і економічного тиску, і нечесної боротьби, але окрім цього, держава фактично нічого не робить, щоб утримувати цю категорію в руках”, — наголосив П.Вайсеро.

В свою чергу Є.Власенко зазначає, що в Європі давно відмовилися від такого оподаткування, так як переконалися у негативних наслідках.

“У Греції під час кризи уряд ввів податок на виграші, починаючи з найменшого виграшу, так як це зараз є в Україні. За два — три місяці ринок упав, після чого Міністр фінансів вирішив, що наступного року потрібно це скасувати. В Австрії, Великобританії досить великий рівень реалізації лотерей на душу населення, але тим не менше, податку на виграші взагалі не має, тому що як тільки він з’являється такий податок, то об’єм ринку відразу зменшується. Якщо я правильно пам’ятаю, то оподаткування виграшів в Іспанії починається з 2,5 тис євро, а до цих сум виграш не оподатковується”, — розповів Є.Власенко.

Також нардеп П.Кишкар зауважив, що при урегулюванні цього ринку, держава може отримувати близько 5 — 6 млрд.

“Коли Вам будуть розповідати хтось зі Кабміну, що немає грошей, наприклад, на забезпечення райлікарні обладнанням чи завершення будівництва чи реконструкції стадіону, то згадайте, що є 5-6 млрд грн. лише в інтернеті, які держава просто не хоче піднімати з підлоги”, — наголосив він.