Грузія виграла справу проти росії в ЄСПЛ
Київ • УНН
Європейський суд з прав людини постановив, що росія порушила численні права людини в Грузії після конфлікту 2008 року, включаючи право на життя, заборону нелюдського поводження, право на свободу, повагу до приватного життя, права власності, право на освіту та свободу пересування.
Європейський суд з прав людини виніс ухвалу у четвертій міждержавній справі "Грузія проти росії", що стосується "бордеризації" адміністративних кордонів після конфлікту 2008 року, передає УНН із посиланням на "Новини Грузія".
Деталі
Суд одноголосно ухвалив, що мали місце порушення статей 2 (право на життя), 3 (заборона нелюдського або принижуючого гідність поводження), 5, §1 (право на свободу та безпеку) та 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 1 (захист власності), 2 (право на освіту), Протоколу № 1 та статтю 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) Європейської конвенції з прав людини.
Витяг із прес-релізу Страсбурзького суду:
Збройний конфлікт між Грузією та росією в серпні 2008 року призвів до процесу, який розпочався в 2009 році і відомий як "бордеризація", блокування вільного перетину адміністративних кордонів між територією, контрольованою Грузією, і підтримуваними росією грузинськими регіонами, що відкололися. Абхазією та Південною Осетією (Цхінвальський регіон - ред).
Ситуацію називають "одним із найболючіших спадків грузино-російського конфлікту серпня 2008 року". Уряд Грузії, зокрема, стверджував, що людей було вбито під час спроби в'їхати в Абхазію або Південну Осетію або покинути її, а інших було заарештовано, затримано та/або зазнало жорстокого поводження за "незаконне перетинання" адміністративних кордонів. Людей позбавили землі, яку вони використовували для ведення сільського господарства, сім'ї розлучили, а дітей змусили обирати між навчанням російською мовою або довгими та небезпечними поїздками для відвідування школи, щоб потрапити на територію, яку контролює Грузія.
Суд встановив, що він мав достатньо доказів, зокрема списків потерпілих, щоб зробити висновок про те, що інциденти не були ізольованими, а були досить численними та взаємопов'язаними, щоб скласти закономірність чи систему порушень. Більше того, очевидна відсутність ефективного розслідування інцидентів доводить, що російська влада офіційно терпимо ставилася до такої практики.