Голова НАЗК поскаржився Венедіктовій на закриття справ про конфлікт інтересів

У НАЗК зауважили, що рішення КСУ позбавило агентство можливості складати адмінпротоколи, пов’язані з конфліктом інтересів. Однак статті Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), якими передбачається відповідальність за такі порушення, залишаються чинними.

“Незважаючи на це, окремі суди почали закривати справи щодо конфлікту інтересів на підставі рішення КСУ. У зв’язку з цим, голова НАЗК Олександр Новіков звернувся до Генерального прокурора України Ірини Венедіктової та голови Верховного Суду Валентини Данішевської”, — йдеться в повідомленні.

Так, у листах він просить донести вказану інформацію до суддів та прокурорів.

“Протоколи, складені з дотриманням вимог ст.ст. 254-257 КУпАП посадовими особами Національного агентства, уповноваженими на те наказом голови Національного агентства/рішенням Національного агентства відповідно до положень ч.1 ст.13 Закону (України "Про запобігання корупції"), є належними та допустимими доказами (у судових справах)”, — зазначив голова НАЗК у листах.

Зазначається, що наразі суди здійснюють розгляд справ про адміністративні правопорушення за 130 протоколами НАЗК, складеними за такими статтями КУпАП: 172-4 (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172-5 (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків), 172-7 (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).

“Серед цих протоколів 16 складені щодо народних депутатів України, 11 — щодо високопосадовців (члена Центральної виборчої комісії, заступників міністрів, голови та заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України)”, — інформує НАЗК.

Наголошується, що рішенням КСУ № 13-р/2020 не визнавались неконституційними норми Закону України “Про запобігання корупції”, порушення яких є підставою для адміністративної відповідальності за вказаними статтями.

“Попри це, на сьогодні НАЗК зафіксувало одразу декілька випадків закриття зазначених справ навіть без з’ясування обставин правопорушення”, — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.

Після цього у Верховній Раді створили робочу групу, яка повинна була напрацювати три законопроекти для вирішення ситуації - повернення електронного декларування, зміни до Кримінального кодексу і зміни в закон про КСУ - до 1 грудня. Однак, робоча група не завершила свою роботу з початком грудня, як очікувалося, а продовжила її, поки не запропонує рішення щодо одного з питань - стосовно КСУ.

4 грудня Верховна Рада ухвалила законопроект, зокрема, щодо повернення кримінальної відповідальності за брехню у деклараціях - у вигляді обмеження волі.

Це перший з законопроектів, спрямованих на врегулювання конституційної кризи в Україні після рішення КСУ.