Експорт української картоплі під загрозою зриву через Держпродспоживслужбу та Мінекономіки

Перевірка української картоплі

Три роки поспіль Україна здебільшого експортує тільки молоду картоплю і тільки в Білорусь. Руженкова пояснює, що картопля, яка експортується, повинна бути тричі перевірена на наявність низки карантинних організмів Держпродспоживслужбою: фітосанітарним інспектором і в лабораторіях. Минулого року перелік карантинних організмів в єдиних карантинних правилах для країн Митного союзу збільшився з 18 до 23.

“Держпродспоживслужба на тендері впродовж 60 днів після заявки виробника картоплі повинна придбати необхідні для лабораторії тест-системи на конкретні карантинні організми. Ключове слово — конкретні”, — пояснює Руженкова.

За її словами, посадка картоплі на півдні Україні вже почалася, а перевірки перед посадкою насіння на карантинні організми — ні.

Щобільше — інструкції, які у Мінекономіки повинні бути ухваленими важливим документом “Про затвердження інструкцій з виявлення, локалізації та ліквідації деяких регульованих шкідливих організмів картоплі”, все ще не запрацювали.

Таким чином на певному етапі весь експорт молодої української картоплі може опинитись під зривом через відсутність злагодженості роботи фітосанітарних інспекторів і лабораторії Держпродспоживслужби, які все ще не почали працювати в цьому напрямку.

Паралізований експорт

“У чому проблема далі: лабораторні аналізи мають тривати до 10 діб. Пікова ціна на картоплю починається в травневі свята. Число бажаючих на півдні експортувати картоплю, де почалась вже висадка, постійно збільшується, відповідно — у лабораторіях збільшується черга. Тобто, ми не можемо у 25 поверхів напхати своїх аналізів, картоплин, бо одночасно перевіряється і молодий редис, і картопля, і салати, і інша молода продукція, яка має мандрувати. Ця вся продукція швидкопсувна: якщо ми викопали молоду картоплю, вона не буде 10 діб лежати, бо може позеленіти, втрачає свої товарні якості, а її ще треба за кордон вивезти, де лише на кордоні її мають право тримати до 3 діб”, — зазначила Руженкова.

Отже, інертна робота Держпродспоживслужби та Мінекономіки наразі може паралізувати експорт української картоплі майже до єдиної країни збуту — Білорусі.

Тим паче, за словами Руженкової, якщо через такі затримки ми втратимо щонайменше 10 днів, то цього вистачить для того, щоб дозрів врожай картоплі у Російській Федерації, яка заповнить білоруський ринок своєю продукцією.

“Як буде цього року, не відомо. Вчора у соцмережах були перші фотокартки з Півдня, що почалася посадка. Як далі відпрацює Держпродспоживслужба, чи може нам допомогти наша прикордонна служба із пропуском продукції, чи буде готова відстоювати наші інтереси Держпродспоживслужба і навіть не лише Владислава Магалецька (голова ДПСС — ред.), а і Мінекономіки, яке має форсувати експорт. Ми як громадська організація готові відповісти, але, сподіваюсь, що вони усвідомлюють необхідність поповнення держбюджету, необхідність нарощування експорту, а не втрати держави у зовнішніх ринках”, — зауважила вона.

Що було раніше

Одним із резонансних кадрових рішень міністра економіки Ігоря Петрашка стало призначення на посаду голови Держпродспоживслужби без конкурсу мільйонерки та топменеджерки з аграрного бізнесу Владислави Магалецької. Саме Прем’єр-міністр Денис Шмигаль дозволив міністру Петрашку скасувати конкурс на посаду, а нещодавно залишив “прибуткову” Держпродспоживслужбу Міністерству економіки. При чому аграрні асоціації та парламентський профільний комітет вимагали передати Держпродспоживслужбу нещодавно відновленому Міністерству аграрної політики.

За майже п’ять місяців роботи Магалецька вже встигла стати фігуранткою скандалів із призначеннями на посади в регіональні підрозділи Держпродспоживслужби сумнівних кандидатів.

Доповнення

Раніше нардеп від партії “Слуга народу” Людмила Буймістер розповіла, що парламентарі незадоволені роботою Мінекономіки та Ігоря Петрашка. Експерти та політологи неодноразово називали його кандидатуру серед міністрів, яких планують звільнити найближчим часом.