Які галузі науки в Україні отримають "зелене світло": сім основних напрямів

“В Україні фінансуватимуть наукові установи, які демонструють високий рівень досліджень, що мають перспективи розвитку, або змогли інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір. З цією метою запроваджується атестація вишів за 7 найбільш перспективними напрямами”, — йдеться у повідомленні.

Такими напрямами будуть:

• Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина)
• Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека)
• Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво)
• Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування)
• Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я)
• Математичні науки та природничі науки (математика та статистика, природничі науки)
• Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: NASA запустило ракету-носій Antares з українським ступенем

Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:

• кадровий склад
• фінансування (за загальним і спеціальним фондом)
• обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання
• кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”, де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
• кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”;
• кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах “Scopus” та/або “Web of Science”.

Водночас конкретна методика оцінювання буде розроблюватися МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.

За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп — А, Б, В — або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію.

• У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні;
• у групі Б — що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні;
• у групі В — що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.

Атестація проводитиметься не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного ЗВО. Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти — окрім коледжів. Для державних та комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних ЗВО — за ініціативою закладу.

Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом. Водночас кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинне перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інтернет речей у медицині: українців запросили до інноваційного проекту з ЄС

Комісія та експертні групи аналізуватимуть, робитимуть експертну оцінку та готуватимуть висновок щодо результатів атестації. Загалом атестація матиме 6 етапів:

подання вишами до МОН заявки та інформаційних матеріалів

проведення експертного оцінювання (у термін до 25 днів)

подання експертними групами висновків і пропозицій до атестаційної комісії

підготовка атестаційною комісією висновку щодо результатів атестації та подання його до МОН (до 10 днів)

затвердження МОН результатів атестації та їх оприлюднення на офіційному сайті Міністерства (до 20 днів)

інформування МОН заявника про результати атестації.

Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.

Нагадаємо, українські науковці з 2014 року отримали від ЄС гранти на 1,7 млн євро.