У січні запрацював спеціальний режим Defence City, який передбачає податкові та митні преференції, покликані підвищити конкурентоспроможність українських виробників, що працюють у сфері оборонно-промислового комплексу. Як розповів УНН голова юридичного комітету Аерокосмічної Асоціації України Руслан Мельниченко, перші місяці роботи спецрежиму продемонстрували низку законодавчих прогалин, які необхідно відкоригувати, аби доступ до Defence City отримало якомога більше підприємств, які посилюють обороноздатність держави.
Ускладнення доступу до Defence City
"Defence City покликаний сприяти розвитку підприємств, які працюють у сфері ОПК, або дотичні до неї. Серед них і підприємства авіабудування, які в тому числі виконують оборонні замовлення. На практиці умови вступу до спецрежиму виявилися занадто складними. Наприклад, у вимогах щодо документації, яка необхідна для подачі заявки, є норми, які прямо суперечать одна одній, і це потребує уточнення з боку законодавця", - розповів Руслан Мельниченко в коментарі УНН.
Окрім того, за його словами, вимога про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень значно ускладнює можливість потенційним резидентам скористатися інструментами спецрежиму.
Фактично створюється ситуація, коли компанія може відповідати всім технологічним, виробничим і фінансовим критеріям, але бути позбавленою доступу до Defence City через формальний запис у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Вимога про "чисту історію" може відсіяти більшість виробників
Саме положення законодавства про відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують підприємства, ще на старті розробки законодавства викликало суттєві застереження з боку ринку.
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко переконаний, що в нинішніх українських реаліях майже неможливо знайти компанію, яка так чи інакше не фігурувала б у кримінальній справі. І тут, за його словами, ідеться не лише про оборонні чи авіаційні підприємства.
Відкриття кримінальних проваджень нерідко використовується як інструмент впливу на бізнес. Ідеться про ініціювання замовних справ без належної доказової бази, затягування досудових розслідувань, блокування рахунків або арешт майна з метою перешкоджання роботі підприємств.
"Практика відкриття кримінальних справ на жаль часто має формальний характер: провадження реєструються за заявами конкурентів або в межах перевірок, після чого можуть роками "висіти" без активних слідчих дій. Часто кримінальний процес деякі недоброчесні правоохоронці можуть використовувати як елемент тиску на бізнес", - пояснив юрист.
У секторі оборонно-промислового комплексу та авіабудування такі дії можуть мати критичні наслідки і призвести до зривів оборонних контрактів, втрати іноземних партнерів, зниження експортного потенціалу.
За чинної редакції вимог до резидентів Defence City достатньо самого факту відкриття провадження, щоб компанія втратила можливість приєднатися до спецрежиму оподаткування та митних правил. Таким чином, кримінальний процес може перетворитися на механізм блокування доступу до преференцій.
У таких умовах, на думку Руслана Мельниченка, вимога про повну відсутність відкритих проваджень автоматично відсіює значну частину потенційних резидентів Defence City, навіть якщо йдеться про стратегічні підприємства, що виконують оборонні контракти.
Порушення презумпції невинуватості
Окремий аспект у цьому контексті – це конституційний принцип презумпції невинуватості. Руслан Мельниченко нагадав, що до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду жодна особа чи компанія не може вважатися винною у вчиненні правопорушення.
"Сам факт внесення відомостей до ЄРДР, тобто відкриття кримінального провадження, не є підтвердженням вини. Це лише стадія перевірки інформації. Вину встановлює виключно суд, до вступу в силу обвинувального вироку особа вважається невинуватою", - пояснив він.
Відтак, вимога про відсутність відкритих проваджень фактично ставить компанію в позицію "потенційно винної" ще до рішення суду. На переконання юриста, така норма суперечить базовим конституційним принципам та створює ризик вибіркового застосування. У підсумку це може призвести до відсіювання більшої частини потенційних резидентів Defence City.
Необхідність корекції законодавства
На переконання Руслана Мельниченка, більш збалансованим підходом було б врахування наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, а не самого факту відкриття кримінального провадження.
Таке рішення дозволило б зберегти фільтр для недоброчесних підприємств та мінімізувало б ризики зловживань під час відбору майбутніх резидентів Defence City. Окрім того, такий підхід значно розширить коло компаній, які зможуть претендувати на державні преференції.
"В умовах війни, коли розвиток оборонно-промислового комплексу та авіабудування є питанням національної безпеки, законодавчі норми повинні стимулювати, а не обмежувати стратегічних виробників. Ринок сподівається, що законодавець нас почує і процедури вступу та перегляду критеріїв допуску до Defence City будуть оперативно допрацьовані", - наголосив Руслан Мельниченко.
Нагадаємо
В Україні запрацював спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та прискорити розвиток виробництва. Ідеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Окрім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі необхідності.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб'єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.